Відмінності між версіями «Кликання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ. | '''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| − | КЛИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Іван Франко, VI, 1951, 316). | + | '''КЛИ́КАННЯ''', я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. ''На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий'' (Іван Франко, VI, 1951, 316). |
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12клич.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kli4.jpeg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Див.також== |
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Знаки української етнокультури: Словник-довідник]=== | |
| − | + | '''кли́кання''' — старовинний обрядовий акт, яким починається той чи інший обрядовий цикл; у весняному циклі обрядів, звертаючись до пташок (жайворонка, ластівки, ремеза, гоголя), закликали весну й літо; на Святвечір і Різдво кликали в хату Мороза «кутю їсти», задобрюючи тим самим лихі сили; у весільному обряді наречена з дружкою кличе від свого імені та від імені батьків рідню, друзів і сусідів на весілля; у поминальних святах кличуть покійних родичів: «Святії родителі, ходіть до нас хліба-солі їсти». | |
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181. | ||
| − | + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 290-291. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 22:09, 26 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Іван Франко, VI, 1951, 316).
Ілюстрації
|
|
Див.також
Знаки української етнокультури: Словник-довідник
кли́кання — старовинний обрядовий акт, яким починається той чи інший обрядовий цикл; у весняному циклі обрядів, звертаючись до пташок (жайворонка, ластівки, ремеза, гоголя), закликали весну й літо; на Святвечір і Різдво кликали в хату Мороза «кутю їсти», задобрюючи тим самим лихі сили; у весільному обряді наречена з дружкою кличе від свого імені та від імені батьків рідню, друзів і сусідів на весілля; у поминальних святах кличуть покійних родичів: «Святії родителі, ходіть до нас хліба-солі їсти».
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 290-291.
