Відмінності між версіями «Чля»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | «Словник української мови» | ||
| + | ПРИСТОЙНО. Присл. до пристойний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (Степан Васильченко, III, 1960, 188); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Прибрана вона небагато, але дуже пристойно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 255); Як на чужоземця українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 19); — Уявіть, малює він досить пристойно (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); | ||
| + | // у знач. присудк. сл. — А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як порох. «Пане гетьмане, — до Юруся, — старого пса не пристойно мішати в нашу компанію...» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); — Може, це не зовсім пристойно звертатись з просьбою до незнайомої людини... — Цю незручність легко усунути... Давайте познайомимось... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 39). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 18: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 41. | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 18:43, 26 листопада 2017
Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
«Словник української мови» ПРИСТОЙНО. Присл. до пристойний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (Степан Васильченко, III, 1960, 188); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Прибрана вона небагато, але дуже пристойно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 255); Як на чужоземця українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 19); — Уявіть, малює він досить пристойно (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); // у знач. присудк. сл. — А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як порох. «Пане гетьмане, — до Юруся, — старого пса не пристойно мішати в нашу компанію...» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); — Може, це не зовсім пристойно звертатись з просьбою до незнайомої людини... — Цю незручність легко усунути... Давайте познайомимось... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 39).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 41.
