Відмінності між версіями «Раптово»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im ages.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Раптово(2).jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Раптово(3).jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Раптово (3).jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 15:49, 26 листопада 2017
Рапто́во, нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.
Зміст
Сучасні словники
РАПТОВО. Присл. до раптовий. Дощ згас так само раптово, як і напустився (Олесь Гончар, I, 1954, 8); Бій, що так раптово почався, так само раптово й затих (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 19); Люба зірвалася з місця раптово, ніби з-під тахти хтось штрихнув її голкою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 284). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
.jpg)
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 453. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 453.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
Прислівник незмінювана словникова одиниця
