Відмінності між версіями «Зайченя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Зайченя́, -ня́ти,''' с. = зайча. | |
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
+ | |||
+ | ЗАЙЧЕНЯ́, яти, сер. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м'яким хутром (Наука і життя, 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Але стрибав він поволі, прищуливши довгі вуха. Зайченя! (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 75); * У порівняннях. Чутка прудконогим зайченям котилась від хати до хати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 397). | ||
+ | |||
+ | '''Орфографічний словник української мови''' | ||
+ | |||
+ | Зайченя́ | ||
+ | іменник середнього роду, істота | ||
+ | |||
+ | '''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови''' | ||
+ | |||
+ | зайченя | ||
+ | -яти, с. Маля зайця. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:106442137_2eccfaddcb_o-1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ZAYCHENYA-500x387.jpg|x140px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Funny Bunny.jpg|x140px]] | |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
Версія за 14:23, 26 листопада 2017
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЗАЙЧЕНЯ́, яти, сер. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м'яким хутром (Наука і життя, 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Але стрибав він поволі, прищуливши довгі вуха. Зайченя! (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 75); * У порівняннях. Чутка прудконогим зайченям котилась від хати до хати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 397).
Орфографічний словник української мови
Зайченя́ іменник середнього роду, істота
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зайченя -яти, с. Маля зайця.