Відмінності між версіями «Заіржати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словарь української мови Бориса Гріченка== | ||
| + | |||
'''Заіржа́ти, -жу, -же́ш, '''''гл. ''= '''Заржати. '''''А кінь заіржав, аж ліс задріжав. ''Грин. III. 216. | '''Заіржа́ти, -жу, -же́ш, '''''гл. ''= '''Заржати. '''''А кінь заіржав, аж ліс задріжав. ''Грин. III. 216. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | #Почати іржати, ржати (про коней). ''Приємний вогкий холод обхопив зразу Йона, коні весело заіржали, піднявши догори голови'' '''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240)''''; ''Сірий Семенів кінь, відчувши господаря, злегка заіржав'' '''(Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 101)'''; ''Заржали коні у темнім гаї'' '''(Максим Рильський, II, 1960, 263)'''. | |
| + | #Голосно, нестримно зареготати. ''Хлопці радісно заіржали'' '''(Степан Васильченко, I, 1959, 122)''';'' — Хо-хо! — заржав хрипло поліцай'' '''(Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 58)'''. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:смеяться1.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:смеяться.jpg|x240px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | |
| + | Том 2, ст. 43. | ||
| + | <br>Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | <br>Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 130. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16685-zairzhaty.html#show_point | |
| + | <br>http://sum.in.ua/s/zairzhaty | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 02:17, 26 листопада 2017
Зміст
Словарь української мови Бориса Гріченка
Заіржа́ти, -жу, -же́ш, гл. = Заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав. Грин. III. 216.
Сучасні словники
- Почати іржати, ржати (про коней). Приємний вогкий холод обхопив зразу Йона, коні весело заіржали, піднявши догори голови (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 240)'; Сірий Семенів кінь, відчувши господаря, злегка заіржав (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 101); Заржали коні у темнім гаї (Максим Рильський, II, 1960, 263).
- Голосно, нестримно зареготати. Хлопці радісно заіржали (Степан Васильченко, I, 1959, 122); — Хо-хо! — заржав хрипло поліцай (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 58).
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 130.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16685-zairzhaty.html#show_point
http://sum.in.ua/s/zairzhaty
