Відмінності між версіями «Тікання»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tikatu2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 18:13, 25 листопада 2017
Тіка́ння, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Зміст
Сучасні словники
ТІ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням тікати. В кімнаті ставало тихо й тихіше, лиш хлипання дощу й.. тікання великого стінного годинника переривали тишину (Ольга Кобилянська, III, 1956, 193). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 136.Коментарі (0) ТІКА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тікати 1—6. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); Против того дня, що їм саме тікать, піп розговорився з попадею про тікання (Україна сміється, I, 1960, 154); Радить [Сіхей] покинути край і тікання своє приспішити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 231).