Відмінності між версіями «Звірівник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 18: Рядок 18:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Zvirivn.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Zvirivn2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Zvirivn3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 16:15, 25 листопада 2017

Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗВІРІВНИ́К, а, чол. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 485.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 485.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Zvirivn.jpg Zvirivn2.jpg Zvirivn3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[httpадреса слова]

[адреса посилання]