Відмінності між версіями «Дочечка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дочечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''дочка. '''
 
'''Дочечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''дочка. '''
  
'''==Сучасні словники=='''
+
'''Сучасні словники'''
 
'''ДОЧКА́''', и, жін.
 
'''ДОЧКА́''', и, жін.
 
1. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 7).
 
1. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 7).
Рядок 23: Рядок 23:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dochka2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dochka2.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 37: Рядок 38:
  
 
http://slovopedia.org.ua/49/53396/357354.html
 
http://slovopedia.org.ua/49/53396/357354.html
 +
http://sum.in.ua/s/dochka
 +
https://uk.worldwidedictionary.org/дочка

Версія за 15:45, 25 листопада 2017

Дочечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.

Сучасні словники ДОЧКА́, и, жін. 1. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 7). 2. розм. Ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! (Леся Українка, III, 1952, 196). 3. уроч. Жінка, що тісно, кровно зв'язана з своїм народом, своєю країною. О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 477). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 400.

Фразеологічний словник української мови ДОЧКА у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь. Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти” (М. Томчаній).

Словник синонімів ДОЧКА́ (особа жіночої статі стосовно своїх батьків; також пестливе звертання старшої особи до молодої жінки, дівчини), ДО́НЬКАрозм., ДО́НЯрозм.,пестл.,ДО́ЦЯрозм.,пестл.,ДІ́ВКАдіал.- Може ще заснеш на моїй постелі, доню?.. - кладучи дочку, казала мати (Панас Мирний); Стара Морозиха піклувалася все: - Може б ти, дочко, прилягла трохи? - Е, ні, тітко (А. Головко); Була тиха бесіда тихим вечором у батька з донькою (Г. Хоткевич); Питається [наймичка]: - Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав? (Т. Шевченко); Підійшли й полільниці, поздоровкались, пристояли. Чорнява й питає: - Хто ти є, доцю, відкіля? (І. Вирган); Був один цар, котрий мав дівку і три хлопці (казка).

Ілюстрації

Dochka.jpg Dochka2.jpg


Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=1g_czYfbNv8

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 400.

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/49/53396/357354.html http://sum.in.ua/s/dochka https://uk.worldwidedictionary.org/дочка