Відмінності між версіями «Книгозбір»
(Додала синоніми, сучасні словники, стародавні біблліотеки, ілюстрації, посилання) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Бібліоте́ка] або книгозбі́р, заст. вівліофіка (грец. βιβλιον — «книжка» і θηκη — «сховище», «скриня») — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0 Бібліоте́ка] або книгозбі́р, заст. вівліофіка (грец. βιβλιον — «книжка» і θηκη — «сховище», «скриня») — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. | ||
| − | ==Стародавні | + | ==Стародавні бібліотеки== |
Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі, т. зв. е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані. | Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі, т. зв. е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані. | ||
Версія за 15:54, 25 листопада 2017
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Зміст
Синоніми
Книгосховище
Книгозбірня
Сучасні словники
КНИГОЗБІ́Р, бору, чол., заст. Бібліотека. Він уже поперечитував їх [книжок] багато з дядькового книгозбору (Борис Грінченко, II, 1963, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 196.
Бібліоте́ка або книгозбі́р, заст. вівліофіка (грец. βιβλιον — «книжка» і θηκη — «сховище», «скриня») — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
Стародавні бібліотеки
Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі. У храмовій школі, т. зв. е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані.
Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найдавніша з них — клинописна Бібліотека Ашшурбаніпала в Ассирії (7 ст. до н. е.), а найбільша — Александрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (3 ст. до н. е.); вона була частиною комплексу mouseĩon (музей). До комплексу входили житлові кімнати, столові приміщення, приміщення для читання, ботанічний і зоологічний сади, обсерваторія і бібліотека. Пізніше до нього були додані медичні та астрономічні інструменти, опудала тварин, статуї й погруддя, які були використані для навчання. У mouseĩon входило 200 000 папірусів в Храмі (майже всі бібліотеки античності були при храмах) і 700 000 документів в Школі. Музей і велика частина Олександрійської бібліотеки були знищені приблизно в 270 році нашої ери. Іншою визначною бібліотекою античності була Пергамська бібліотека.
У Стародавній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклії тираном Клеарх (IV століття до н. е.)
Відомості про бібліотеки у Хорезмі належать до 3 ст.
Ілюстрації
Іншими словами
Посилання
Національна бібліотека ім. Вернадського
