Відмінності між версіями «Щит»
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_98595206-stock-illustration-empty-gold-shield-blank-metal.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_98595206-stock-illustration-empty-gold-shield-blank-metal.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recky_mec_kopis_falcata_10020.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Recky_mec_kopis_falcata_10020.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ritcarskij+shit+shit+gerb+shit+starinnij+shit+kovanij+shit+93271894051.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 12:52, 25 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
ЩИТ, а, чол. 1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Звичайною зброєю і в слов'ян, і в германців були списи, луки, стріли і щити (Історія середніх віків, 1955, 7); Скрізь на полі і в наметах валялись знамена, дорогі гнуздечки, щити, срібний посуд, шаблі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 254);
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩИТ, а, чол. 1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. Звичайною зброєю і в слов'ян, і в германців були списи, луки, стріли і щити (Історія середніх віків, 1955, 7); Скрізь на полі і в наметах валялись знамена, дорогі гнуздечки, щити, срібний посуд, шаблі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 254); Тарасові здавалося, він чує зойк і брязкіт списів об залізні щити лівонських загарбників (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 158); Вершник рвучко розкрив свою ношу і подав Ходкевичу плетений з лози вояцький щит (Іван Ле, Наливайко, 1957, 267); * Образно. І комиші над берегом стояли. Неначе половецькі чорні стріли На тлі черленого щита небес (Леонід Первомайський, I, 1958, 220); Леся Українка була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму щиті слова «умру — не здамся» і проголосила серед стогонів і зойків різного роду нитиків: «Сопіга зрет зрего!» («Без надії сподіваюсь!») (Максим Рильський, IX, 1962, 39); * У порівняннях. Трепетно виходжу На Красну площу. Мов опуклий щит, Лежить вона, закована в граніт (Микола Бажан, Роки, 1957, 225); // Предмет, опуклість на чому-небудь, що формою нагадують цю зброю. Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою зображення серпа і молота, розміщених на щиті у променях сонця і в обрамленні колосся.. (Конституція УРСР, 1978, 43); // перен. Про те, що є опорою, оплотом, прикриттям, захистом від чогось (нападу ворога, неприємних дій, почуттів і т. ін.). Безсмертна ти в віках, о Арміє Червона, народів щит і меч, надія і любов! (Володимир Сосюра, II, 1958, 240); І я трудом за мир стою, Стою за цілий світ! Вітчизну славлю я свою, — Усіх народів щит! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 117); Під Ленінградом не було жодної дивізії, в якій не билися б моряки-балтійці. Могутня далекобійна артилерія флоту служила надійним вогневим щитом, основою оборони близьких підступів до міста-героя (Комуніст України, 5, 1970, 62); — Оленка обстоює думку, що кохання само вже є найкращим охоронним щитом проти зради і ... взагалі всякого роду спокус (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 11); — Так от що я вам скажу про ту теорію. Вона — величезна помилка або фальшивий щит, за яким так полюбляють ховатися непрямодушні, вбогі на хоробрість серця (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 83). ♦ Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) на щит [слави] див. піднімати; Підносити (піднести) на щит [слави] — те саме, що Піднімати (підняти) на щит [слави] (див. піднімати). Широкі колгоспні маси запалені на подвиги, соціалістична держава надає всі матеріально-технічні засоби, підносить на щит трударів соціалістичної праці (Юрій Яновський, II, 1954, 167); Важко стало працювати в газеті! І все ж він напише, обґрунтує свій задум — піднести на щит Цідибрагу (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 239); Повертатися (повернутися) з щитом — бути, повертатися переможцем; Повертатися (повернутися) на щиті — бути переможеним, убитим у бою. 2. Пристрій з металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгородження, затримки чогось. Коли розвіявся дим, Василько побачив, що від другої гармати зосталася тільки половина. Всю передню частину аж до щита розірвало й шматки розкидало не знати куди (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 103); Щоб запобігти знесенню вітром зрізаних стебел і викиданню їх за платформу планками мотовила [жатки], позаду платформи встановлено вітровий щит (Зернові комбайни, 1957, 34); Вона з своєю ланкою снігові щити розставляла в полі (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 281); Обробляючи крихкі матеріали, які дають дрібну стружку, треба працювати в захисних окулярах або встановлювати на верстат прозорий захисний щит (Практикум з машинознавства, 1957, 158); // Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалубки чогось. На дерев'яній підлозі для кнурів влаштовують м'яке ложе з соломи або ж з солом'яного щита-матраца (Свинарство, 1956, 177); // буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд. 3. гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів. ▲ Прохідницький щит — гірнича машина для проходження шахт і тунелів. 4. спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трубопроводах і т. ін.). З диспетчерського пункту буде змога управляти механізмами гідроспоруд, регулювати положення щита, визначати напір води верхнього б'єфу (Наука і життя, 2, 1957, 6); Вся система споруд каналу матиме найновіше технологічне і електротехнічне устаткування, яке забезпечить повну автоматизацію і телеуправління всіма процесами, починаючи з підняття щитів на греблях і кінчаючи управлінням засувок (Наука і життя, 6, 1956, 4). 5. Дошка, стенд, закріплені перев. вертикально, на яких поміщається щось для показу, огляду тощо. У кожному приміщенні на видному місці повинен бути щит з протипожежним інвентарем (лопати, кирки, відра, ломи), ящик з піском, вогнегасники (Підручник шофера.., 1960, 329); Великий щит на обочині шосе попередив. «До міста Косопілля — 5 км» (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 256); Почалися забіги на шістдесят метрів. На великих щитах позначали кількість очок, здобутих кожним факультетом (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 309); Чоловіки отаборилися біля диктового щита, на якому висіла польова газета (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 90); // військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі. А ген — пливуть щити мішеней, Як ті решета, всі в дірках, Хай знає ворог навіжений, Із ким він стрінеться в боях! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 36); // спец. Дошка, панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками тощо. Кілька колгоспників монтували контрольний щит (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 145). ▲ Розподільний щит див. розподільний. 6. спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплений залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетбол. Техніці .. американських баскетболісток київські спортсменки протиставлять стрімкий темп, прориви під щит (Вечірній Київ, 4.V 1961, 3). 7. геол. Найдавніша частина суші, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід. Тепер уже твердо встановлено, що докембрійський кристалічний щит України має багатоярусну структуру (Геологічний журнал, 1, XVI, 1956, 4); Кольський півострів, як частина Балтійського кристалічного щита, являє собою район, де древні гірські породи гранітної оболонки Землі виходять на поверхню (Вечірній Київ, 7.I 1971, 4). 8. біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 587.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Поверта́тися на щиті́ — бути переможеним, убитим у бою. 2) Пристрій з металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгородження, затримки чогось. || Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалубки чогось. || буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд. 3) гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів. •• Прохідни́цький щит — гірнича машина для проходження шахт і тунелів. 4) спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трубопроводах і т. ін.). 5) Дошка, стенд, закріплені перев. вертикально, на яких поміщається щось для показу, огляду тощо. || військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі. || спец. Дошка, панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками тощо. Розподільний щит. 6) спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплено залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетбол. 7) геол. Найдавніша частина суходолу, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід. 8) біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини.
Ілюстрації
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання