Відмінності між версіями «Забаламучувати»
(Створена сторінка: '''Забаламучувати, -чую, -єш, '''''с. в. '''''забаламутити, -мучу, -тиш, '''''гл. ''Дурачить, одурачива...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Забаламучувати, -чую, -єш, '''''с. в. '''''забаламутити, -мучу, -тиш, '''''гл. ''Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. ''Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. ''Харьк. | '''Забаламучувати, -чую, -єш, '''''с. в. '''''забаламутити, -мучу, -тиш, '''''гл. ''Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. ''Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. ''Харьк. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | '''Забаламучувати, -чую, -єш, '''''с. в. '''''забаламутити, -мучу, -тиш, '''''гл. ''Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. ''Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. ''Харьк. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | '''ЗАБАЛАМУ́ЧУВАТИ, -ую, -уєш''', недок., '''ЗАБАЛАМУ́ТИТИ, -учу, -утиш''', док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його (Сл. Гр.); Матері думай тепер. Бо він же ще дитина, хлоп’я довірливе, а якась така підвернеться, що з розуму зведе, за-баламутить, і де вже йому тоді думати про інститут, про науку… (Гончар, Тронка, 1963, 100). // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 15. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | # '''забаламучувати, -ую, -уєш''', недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати. // Український тлумачний словник | ||
+ | # '''забаламучувати, -чую, -чуєш''', Пр. Занимати кому небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху. // Словник лемківскої говірки | ||
+ | # '''забаламутити''' — див. забаламучувати. // Український тлумачний словник | ||
+ | # '''забаламучування''', с. Дія за знач. забаламучувати. // Український тлумачний словник | ||
+ | # '''забаламутити''' — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати. // Словник лемківскої говірки | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: забаламучувати.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: забаламучувати1.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: забаламучувати2.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| Fsa1gVvjCeE}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | '''Обма́н, брехня́''' — умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним. | ||
+ | |||
+ | Цілком очевидно, що брехнею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману. Фактично брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає досить багато, але розкриває лише ту частину відомого, яка йому вигідна або принаймні безпечна, а не настільки приємні і зручні факти просто замовчує, немов їх і немає зовсім. Тобто, приховування правди — теж обман. Коли ж людина говорить неправду, але вірить, що це правда, то не можна сказати, що людина бреше. | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8 Одурити]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Обманювати]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%82%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8 Отуманити]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8 Забаламутити]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 20:24, 7 листопада 2021
Забаламучувати, -чую, -єш, с. в. забаламутити, -мучу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. Харьк.
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Забаламучувати, -чую, -єш, с. в. забаламутити, -мучу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. Харьк.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗАБАЛАМУ́ЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ЗАБАЛАМУ́ТИТИ, -учу, -утиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його (Сл. Гр.); Матері думай тепер. Бо він же ще дитина, хлоп’я довірливе, а якась така підвернеться, що з розуму зведе, за-баламутить, і де вже йому тоді думати про інститут, про науку… (Гончар, Тронка, 1963, 100). // Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 15.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
- забаламучувати, -ую, -уєш, недок., забаламу/тити, у/чу, у/тиш, док., перех., розм. Збивати з доброго шляху; одурманювати, затуманювати. // Український тлумачний словник
- забаламучувати, -чую, -чуєш, Пр. Занимати кому небудь час, заплутувати комусь думки, замилювати очі, збивати з шляху. // Словник лемківскої говірки
- забаламутити — див. забаламучувати. // Український тлумачний словник
- забаламучування, с. Дія за знач. забаламучувати. // Український тлумачний словник
- забаламутити — мучам, чаш, Пр. Див. забаламучувати. // Словник лемківскої говірки
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Обма́н, брехня́ — умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним.
Цілком очевидно, що брехнею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману. Фактично брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає досить багато, але розкриває лише ту частину відомого, яка йому вигідна або принаймні безпечна, а не настільки приємні і зручні факти просто замовчує, немов їх і немає зовсім. Тобто, приховування правди — теж обман. Коли ж людина говорить неправду, але вірить, що це правда, то не можна сказати, що людина бреше.