Відмінності між версіями «Забажати»
(Створена сторінка: '''Забажа́ти, -жа́ю, -єш, '''''гл. ''Захотѣть, пожелать. ''Забажав неначе перед смертю. ''Ном. № 2692...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Забажа́ти, -жа́ю, -єш, '''''гл. ''Захотѣть, пожелать. ''Забажав неначе перед смертю. ''Ном. № 2692. ''Заморського зілля забажала. ''Мет. 104. | '''Забажа́ти, -жа́ю, -єш, '''''гл. ''Захотѣть, пожелать. ''Забажав неначе перед смертю. ''Ном. № 2692. ''Заморського зілля забажала. ''Мет. 104. | ||
| + | ЗАБАЖА́ТИ, аю, аєш, док., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або із спол. щоб. Виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти. — Бач, вередую, поки даси ласощів. А там ще й грошей забажаю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 475); [Оксана:] От добро тобі, сестричко! Чоловік тобі усячину купує, чого б не забажала (Марко Кропивницький, IV, 1959, 356); Що громада забажає, того й пан не поламає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 68); Пан матиме і пахолків, і майстрів, і хліборобів, і кого він забажає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 27); Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки у жа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); [Мохаммед:] Нащо се бажання? То все одно, якби ти забажала, щоб лиш тобі самій світило сонце, тобі самій служив вогонь (Леся Українка, II, 1951, 335); | ||
| + | // без додатка. Виявити свою волю, наполегливість у чомусь. Як він забажає, машина працюватиме, аж густиме (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 21). | ||
| + | ♦ Скільки душа забажа́є див. душа; Чого душа забажа́є див. душа. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 15. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 16:32, 26 листопада 2017
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104. ЗАБАЖА́ТИ, аю, аєш, док., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або із спол. щоб. Виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти. — Бач, вередую, поки даси ласощів. А там ще й грошей забажаю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 475); [Оксана:] От добро тобі, сестричко! Чоловік тобі усячину купує, чого б не забажала (Марко Кропивницький, IV, 1959, 356); Що громада забажає, того й пан не поламає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 68); Пан матиме і пахолків, і майстрів, і хліборобів, і кого він забажає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 27); Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки у жа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); [Мохаммед:] Нащо се бажання? То все одно, якби ти забажала, щоб лиш тобі самій світило сонце, тобі самій служив вогонь (Леся Українка, II, 1951, 335); // без додатка. Виявити свою волю, наполегливість у чомусь. Як він забажає, машина працюватиме, аж густиме (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 21). ♦ Скільки душа забажа́є див. душа; Чого душа забажа́є див. душа. Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
