Відмінності між версіями «Загадування»
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Загадка]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Загадка]==== | ||
==Як загадувати бажання на Новий рік== | ==Як загадувати бажання на Новий рік== | ||
| − | |||
====[http://korusna.info/tse-tsikavo/yak-zagaduvaty-bazhannya-na-novyj-rik.html Cпособи,за допомогою яких можна загадувати бажання на Новий рік]==== | ====[http://korusna.info/tse-tsikavo/yak-zagaduvaty-bazhannya-na-novyj-rik.html Cпособи,за допомогою яких можна загадувати бажання на Новий рік]==== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
Версія за 00:55, 25 листопада 2017
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Дія за значенням загадувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 66.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗАГА́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. зага́дувати. Пізніше корила [Любов Прохорівна] себе за ці рецидиви старих залишків віри у сни, в загадування на щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 399); Валують собаки, скрізь по селу чути владне, горлате загадування: — На роботу! На роботу! Занесло залізницю! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48). 2. Завдання, наказ, розпорядження. Ходить [Уляна] на роботу без загадування (Кучер, Прощай.., 1957, 466). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 66.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
1загадування — я, с. 1) Дія за знач. загадувати. 2) Завдання, наказ, розпорядження … Український тлумачний словник 2загадування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
