Відмінності між версіями «Мотузок»

Версія за 14:56, 24 листопада 2017

Мотузо́к, -зка, м. = Мотузка. Смика за мотузок. Левиц. Ум. Мотузочок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

• 

  Опис1

• 

  Опис2

Медіа

Див. також

мотузок — зка/, ч. Зсуканий з прядива виріб для зв язування або прив язування кого , чого небудь … Український тлумачний словник мотузок — [мотузо/к] зка/, м. (на) зку/, мн. зки/, зк і/ў … Орфоепічний словник української мови мотузок — (зсуканий перев. із прядива виріб для зв язування / прив язування когось / чогось), мотузка; шворка, поворозка, повороз, шнурок, шнурівка (перев. тонкий, недовгий); шнур (сплетений із ниток / прядива) … Словник синонімів української мови мотузок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови аркан — (мотузок, що має зашморг для ловіння тварин), ласо … Словник синонімів української мови шворка — и, ж. 1) Тонкий мотузок; мотузочок. || Мотузок узагалі. 2) Зменш. до швора … Український тлумачний словник МОТАТЬ — МОТАТЬ, мотнуть, матывать что, навертывать, навивать: | расточать, безрассудно проживать имущество, разоряться, тратиться; | чем, махать, вертеть, поводить, качать туда и сюда. Матывал ли ты шелк? Мотать мотаешь, а удивить никого не удивишь. Не… … Толковый словарь Даля МУТОВЯЗ — МУТОВЯЗ, мутоуз; мутовезок муж., южн. мутовязь жен., пск. мутовезка симб. мутовзок тул. мутовезок пенз. мутоуз ряз. мутуз смол. мотузок южн. (от мотать и вязать) завязка, бечевка или тесьма, снурок, обрывок, для завязки чего либо; | паворозок,… … Толковый словарь Даля Гайдамаки (группа) — Гайдамаки Основная информация Жанры Karpaten SKA Казацкий рок ска … Википедия Завадский, Игорь Борисович — Игорь Борисович Завадский Дата рождения 20 января 1966(1966 01 20) (46 лет) Место рождения Инта (РСФСР, Коми АССР) Годы активности … Википедия

Джерела та література

Зовнішні посилання

МОТУЗО́К, зка, чол. Зісуканий із прядива виріб для зв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь. Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25); При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Єгор старанно ув'язав поклажу мотузками, і коні рушили від станції (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 195). ♦ Мотузки крутити (сукати) з кого — підпорядкувавши когось своїй волі, примушувати робити, виконувати що-небудь; Такий, що з піску мотузки сучить — дуже хитрий, спритний. Людина він досвідчена, хитра. Його і в ложці не спіймаєш... Такий, що з піску мотузки суче... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 42); Хоч мотузки крути див. крутити. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 813. мотузо́к (зменшене — мотузо́­чок; грубий мотузок — мо́туз) = моту́зка (зменшене — моту́зочка, збірне — моту́ззя) — зсуканий із прядива виріб для зв’язування або прив’язування кого-, чого-небудь; з мотузком пов’язані народні по­вір’я: шматок мотузка, на якому хтось повісився, зберігають, бо ні­бито він принесе щастя; вагітній не можна через нього переступати; див. ще у «Волині» Б. Харчука: «Корову продали з мотузкою, щоб було на щастя»; з мотузком по­в’язані різні ритуальні дії, обряди і заборони; опоясування або обв’язування мотузком — один із за­собів створення магічного кола, що робить недоторканною люди­ну, яка знаходиться у ньому; мотузком (поясом, рибальською сіттю) обв’язували молоду й молодо­го перед вінчанням від уроків; те саме робили з ліжком породіллі й дитини; мотузок знешкоджує нечисту силу (наприклад, биттям можна позбавитися мари, що ду­шить людину вночі).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 378.