Відмінності між версіями «Дибка»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
| − | == | + | ==Фразеологічний словник української мови== |
| − | + | ДИБКИ | |
| + | |||
| + | ста́ти (вста́ти) / става́ти (на) диби́. Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину — подружку Оксани (Ірина Вільде); — Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство (шахрайство)? (О. Кониський); ста́ти (вста́ти) (на) ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але .. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький); | ||
| + | |||
| + | ==Академічний тлумачний словник== | ||
| + | ДИ́БКИ, бок, мн. Зменш. до диби. ♦ Дибки (на дибки) ставати (зводитися і т. ін.) — те саме, що На диби́ ставати (зводитися і т. ін.) . Кінь звивається дибки, гарцює (Іван Сенченко, Опов., 1959, 377); Їдуть вершники: почесна варта чи що б то? Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 33); | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:53, 24 листопада 2017
Дибка, нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.
Дибка, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. Ум. отъ диби.
Зміст
Фразеологічний словник української мови
ДИБКИ
ста́ти (вста́ти) / става́ти (на) диби́. Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину — подружку Оксани (Ірина Вільде); — Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство (шахрайство)? (О. Кониський); ста́ти (вста́ти) (на) ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але .. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький);
Академічний тлумачний словник
ДИ́БКИ, бок, мн. Зменш. до диби. ♦ Дибки (на дибки) ставати (зводитися і т. ін.) — те саме, що На диби́ ставати (зводитися і т. ін.) . Кінь звивається дибки, гарцює (Іван Сенченко, Опов., 1959, 377); Їдуть вершники: почесна варта чи що б то? Під ними гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 33);
Ілюстрації
|
|
|
|
