Відмінності між версіями «На́зва»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут журналістики}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | НА́ЗВА, и, жін. | |
| + | 1. Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать її назви, але саму поему читала і дуже вподобала (Леся Українка, V, 1956, 23); Вона уявляла його [терема] високі світлиці, княгиню Ольгу й різних князів у білих одежах, у золоті, сріблі, малювала багато речей, назви яким не знала (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); В центрі села тече річка з дивною, мабуть татарською, назвою — Ташань (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 5); | ||
| + | // Прізвисько, кличка. Її допікали гіркими назвами, уїдливими докорами, вибивали паничем очі, звали латаною... (Панас Мирний, IV, 1955, 37). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. діал. Прізвище. На конверті написане було тільки її ім'я і назва, та проте Целя знов запаленілася, скинувши оком на адресу (Іван Франко, II, 1950, 296). | ||
| + | Одна назва; Тільки назва — про який-небудь предмет, явище і т. ін., найменування якого не відповідає його суті, а лише приблизно нагадує його. | ||
| + | |||
| + | НАЗВА | ||
| + | (власна назва) найменування, поет, наймення, книжн. номен, номінація. | ||
| + | |||
| + | На́зва — іменування: | ||
| + | Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8356.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 13:59, 24 листопада 2017
На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.
Зміст
Сучасні словники
НА́ЗВА, и, жін. 1. Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать її назви, але саму поему читала і дуже вподобала (Леся Українка, V, 1956, 23); Вона уявляла його [терема] високі світлиці, княгиню Ольгу й різних князів у білих одежах, у золоті, сріблі, малювала багато речей, назви яким не знала (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); В центрі села тече річка з дивною, мабуть татарською, назвою — Ташань (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 5); // Прізвисько, кличка. Її допікали гіркими назвами, уїдливими докорами, вибивали паничем очі, звали латаною... (Панас Мирний, IV, 1955, 37).
2. діал. Прізвище. На конверті написане було тільки її ім'я і назва, та проте Целя знов запаленілася, скинувши оком на адресу (Іван Франко, II, 1950, 296).
Одна назва; Тільки назва — про який-небудь предмет, явище і т. ін., найменування якого не відповідає його суті, а лише приблизно нагадує його.
НАЗВА (власна назва) найменування, поет, наймення, книжн. номен, номінація.
На́зва — іменування: Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
