Відмінності між версіями «Сопух»

Версія за 10:53, 24 листопада 2017

Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучастінсть | підрозділ=Іститут філології}}

Академічний тлумачний словник української мови

Тлумачення слова у сучасних словниках СОПУ́Х, а, чол., діал. Сморід. Ця духота й цей сопух запаморочували доразу кожного свіжого, що входив до хати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 313); На нього дихнула моторошна глибінь ями важким солодкуватим сопухом (Петро Колесник, Терен.., 1959, 59). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 462.

Ілюстрції

• 

  Опис1

• ==Медіа==