Відмінності між версіями «Дочечка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
1.Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Шевч., II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Гончар, Таврія.., 1957, 7).
+
'''ДОЧКА́''', и, жін.
2.розм. Ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! (Л. Укр., III, 1952, 196).
+
1. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 7).
3.уроч. Жінка, що тісно, кровно зв’язана з своїм народом, своєю країною. О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки… (Сос., II, 1958, 477).
+
2. розм. Ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! (Леся Українка, III, 1952, 196).
 
+
3. уроч. Жінка, що тісно, кровно зв'язана з своїм народом, своєю країною. О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 477).
 +
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 400.
 +
''
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 10:20, 24 листопада 2017

Дочечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.

Сучасні словники

ДОЧКА́, и, жін. 1. Особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Тарас Шевченко, II, 1953, 49); В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 7). 2. розм. Ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! (Леся Українка, III, 1952, 196). 3. уроч. Жінка, що тісно, кровно зв'язана з своїм народом, своєю країною. О Батьківщино!.. Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!.. Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 477). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 400.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png


Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 400.

Зовнішні посилання