Відмінності між версіями «Терниця»
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Тіпання]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Тіпання]==== | ||
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F Терлиця]==== | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F Терлиця]==== | ||
| + | ==У культурі== | ||
| + | «Суха, як терниця» — казали про сухоребру жінку | ||
| + | Терлиця також символізує балакучість: «Чого принесло цю терлицю?» | ||
| + | ==У літературі== | ||
| + | У «Тінях забутих предків» М. М. Коцюбинського згадується про «доїння» терниці відьмою: «Не один присягався, що бачив, як вона терницю доїть: заб'є у неї чотири кілки, неначе дійки,-— і надоїть повну дійницю». | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| Рядок 30: | Рядок 35: | ||
Стебла льону чи конопель кладуть зверху терлиці поперек верхніх дощок, потім мнуть і ламають їх, з силою вдаряючи по них мечиком. Цей процес називається «м'яттям». Далі стебла звільняють від костриці — ця операція називається «тіпанням» або «тертям». Для остаточної обробки волокна розчісують на чесалках, приготовляючи кужіль. | Стебла льону чи конопель кладуть зверху терлиці поперек верхніх дощок, потім мнуть і ламають їх, з силою вдаряючи по них мечиком. Цей процес називається «м'яттям». Далі стебла звільняють від костриці — ця операція називається «тіпанням» або «тертям». Для остаточної обробки волокна розчісують на чесалках, приготовляючи кужіль. | ||
Льон могли м'яти і без терлиці — за допомогою ціпа. | Льон могли м'яти і без терлиці — за допомогою ціпа. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
Версія за 21:52, 23 листопада 2017
Терниця, -ці, ж. = Терлиця. Чуб. VII. 409. Грин. III. 679. Така, що постав сім терниць, то переб’є. Ном.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТЕ́РНИЦЯ див. терлиця.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Чуб. VII. 409. Грин. III. 679. Така, що постав сім терниць, то переб'є. Ном.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТЕ́РНИЦЯ див. те́рлиця.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
терниця див. терлиця.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Тіпання
Терлиця
У культурі
«Суха, як терниця» — казали про сухоребру жінку Терлиця також символізує балакучість: «Чого принесло цю терлицю?»
У літературі
У «Тінях забутих предків» М. М. Коцюбинського згадується про «доїння» терниці відьмою: «Не один присягався, що бачив, як вона терницю доїть: заб'є у неї чотири кілки, неначе дійки,-— і надоїть повну дійницю».
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Те́рлиця або те́рниця— ручне знаряддя, призначене для тіпання льону або конопель. Слово «терниця» (варіант «терлиця» пізніший) пов'язане з дієсловом терти — оскільки тіпання льону і конопель також називали «тертям». Інші назви — бите́льня, бите́льниця, м'ялка, м'я́лиця, мядлиця. Терлиця з широкою щілиною для мечика називалася битка. Складається терлиця з таких деталей: ніжок (що звалися «сохами»), прикріплених до двох повздовжніх паралельних дощок («ребер» або «стегон»). Між дошками залишається щілина («жоліб»), у якому поміщається рухома деталь терлиці — мечик. На одному кінці він має ручку («фост»), другим він кріпиться між дощок за допомогою кілка («чопика»). На верхніх крайках дощок і нижній частині мечика могли бути трикутні зубці. Стебла льону чи конопель кладуть зверху терлиці поперек верхніх дощок, потім мнуть і ламають їх, з силою вдаряючи по них мечиком. Цей процес називається «м'яттям». Далі стебла звільняють від костриці — ця операція називається «тіпанням» або «тертям». Для остаточної обробки волокна розчісують на чесалках, приготовляючи кужіль. Льон могли м'яти і без терлиці — за допомогою ціпа.
