Відмінності між версіями «Жалізний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 16: Рядок 16:
 
Прикм. до залізо 1. Всі метеорити поділяються на дві основні групи — кам'яні і залізні (Бесіди про всесвіт, 1953, 86); Поглянь на свої руки.. Порепані, подряпані, залізний пил міцно увійшов у пори шкіри (Олесь Донченко, V, 1957, 360); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля, лежали різні машини, залізний брухт, кайла (Олесь Гончар, III, 1959, 92);  * Образно. Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 365);  
 
Прикм. до залізо 1. Всі метеорити поділяються на дві основні групи — кам'яні і залізні (Бесіди про всесвіт, 1953, 86); Поглянь на свої руки.. Порепані, подряпані, залізний пил міцно увійшов у пори шкіри (Олесь Донченко, V, 1957, 360); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля, лежали різні машини, залізний брухт, кайла (Олесь Гончар, III, 1959, 92);  * Образно. Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 365);  
  
//  Який містить у собі залізо, багатий на залізо. Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка, V, 1956, 359); Залізними рудами називаються такі породи, які містять достатню для промислового добування кількість заліза (Слюсарна справа, 1957, 93);  
+
Який містить у собі залізо, багатий на залізо. Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка, V, 1956, 359); Залізними рудами називаються такі породи, які містять достатню для промислового добування кількість заліза (Слюсарна справа, 1957, 93);  
  
//  Зробл. із заліза. Не було в мене тоді в руках залізної кочерги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках (Олександр Довженко, I, 1958, 36); Управитель з полісовщиками під'їжджає до високої залізної огорожі (Михайло Стельмах, I, 1962, 91);  * У порівняннях. Ідуть колони, як залізні, І танки, як фортеці, йдуть (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 35);  
+
Зробл. із заліза. Не було в мене тоді в руках залізної кочерги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках (Олександр Довженко, I, 1958, 36); Управитель з полісовщиками під'їжджає до високої залізної огорожі (Михайло Стельмах, I, 1962, 91);  * У порівняннях. Ідуть колони, як залізні, І танки, як фортеці, йдуть (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 35);  
  
 
Перен. Дуже міцний, сильний. Звір ухопив боярина в свої страшні залізні обійми (Іван Франко, VI, 1951, 16); Організм він мав залізний. Хвороби його не брали, зими йому не дошкуляли (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Десь пішов у гори любий, У Карпати, в лісоруби, Щоб валить смереки, буки — У нього ж залізні руки (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 58).
 
Перен. Дуже міцний, сильний. Звір ухопив боярина в свої страшні залізні обійми (Іван Франко, VI, 1951, 16); Організм він мав залізний. Хвороби його не брали, зими йому не дошкуляли (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Десь пішов у гори любий, У Карпати, в лісоруби, Щоб валить смереки, буки — У нього ж залізні руки (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 58).
  
 
  Перен. Який відзначається непохитністю, твердістю; незламний. Наша дорога — витримка, пролетарське згуртування, залізна диктатура трудового народу (Ленін, 27, 1951, 201); Вони вчували, як двигтить земля від залізної ходи народу, що вже став на захист своєї радянської Вітчизни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Це твої [Вітчизно] батальйони залізні вирушають за волю у путь (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 19);
 
  Перен. Який відзначається непохитністю, твердістю; незламний. Наша дорога — витримка, пролетарське згуртування, залізна диктатура трудового народу (Ленін, 27, 1951, 201); Вони вчували, як двигтить земля від залізної ходи народу, що вже став на захист своєї радянської Вітчизни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Це твої [Вітчизно] батальйони залізні вирушають за волю у путь (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 19);

Версія за 17:56, 23 листопада 2017

Жалізний, -а, -е и пр. = Залізний и пр.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Слово "жалізний" має таке саме лексичне значення як і слово "залізний"

Див. також

Лексичне значення слова "залізний"

Слово "залізний"(жалізний) має декілька значень.

ЗАЛІ́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до залізо 1. Всі метеорити поділяються на дві основні групи — кам'яні і залізні (Бесіди про всесвіт, 1953, 86); Поглянь на свої руки.. Порепані, подряпані, залізний пил міцно увійшов у пори шкіри (Олесь Донченко, V, 1957, 360); Біля одного з сараїв чорніла купа дерев'яного вугілля, лежали різні машини, залізний брухт, кайла (Олесь Гончар, III, 1959, 92); * Образно. Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 365);

Який містить у собі залізо, багатий на залізо. Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка, V, 1956, 359); Залізними рудами називаються такі породи, які містять достатню для промислового добування кількість заліза (Слюсарна справа, 1957, 93);

Зробл. із заліза. Не було в мене тоді в руках залізної кочерги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 16); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях, в залізних касках (Олександр Довженко, I, 1958, 36); Управитель з полісовщиками під'їжджає до високої залізної огорожі (Михайло Стельмах, I, 1962, 91); * У порівняннях. Ідуть колони, як залізні, І танки, як фортеці, йдуть (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 35);

Перен. Дуже міцний, сильний. Звір ухопив боярина в свої страшні залізні обійми (Іван Франко, VI, 1951, 16); Організм він мав залізний. Хвороби його не брали, зими йому не дошкуляли (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Десь пішов у гори любий, У Карпати, в лісоруби, Щоб валить смереки, буки — У нього ж залізні руки (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 58).

Перен. Який відзначається непохитністю, твердістю; незламний. Наша дорога — витримка, пролетарське згуртування, залізна диктатура трудового народу (Ленін, 27, 1951, 201); Вони вчували, як двигтить земля від залізної ходи народу, що вже став на захист своєї радянської Вітчизни (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Це твої [Вітчизно] батальйони залізні вирушають за волю у путь (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 19);