Відмінності між версіями «Живіт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Живіт, -вота, '''''м. ''1) Животъ. ''Живіт товстий, а лоб пустий. ''Ном. № 6358. '''Бере, хапає за жив...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Живіт, -вота, '''''м. ''1) Животъ. ''Живіт товстий, а лоб пустий. ''Ном. № 6358. '''Бере, хапає за живіт'''. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. ''Бере як багатого за живіт. ''Ном. № 13886. '''Будь здорова з животом'''! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. '''Бабини животи'''. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. ''Даруй мене животом. ''Черк. у. За живота. При жизни. ''Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. ''К. XII. 14. '''Мати бога в животі'''. Имѣть совѣсть. ''На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. ''Хата, 184. ''Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? ''Рудч. Ск. II. 22. '''К животу зболити'''. Пощадить, не убить. ''Дам я тобі.... старшого сина на послугу, він тобі колись пригодиться за те, що ти мене ''(вовчицю) ''к животу зволив. ''Рудч. Ск. І. 134. Ум. '''Животик, животок, животочок. '''Ув. '''Животище. '''
 
'''Живіт, -вота, '''''м. ''1) Животъ. ''Живіт товстий, а лоб пустий. ''Ном. № 6358. '''Бере, хапає за живіт'''. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. ''Бере як багатого за живіт. ''Ном. № 13886. '''Будь здорова з животом'''! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. '''Бабини животи'''. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. ''Даруй мене животом. ''Черк. у. За живота. При жизни. ''Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. ''К. XII. 14. '''Мати бога в животі'''. Имѣть совѣсть. ''На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. ''Хата, 184. ''Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? ''Рудч. Ск. II. 22. '''К животу зболити'''. Пощадить, не убить. ''Дам я тобі.... старшого сина на послугу, він тобі колись пригодиться за те, що ти мене ''(вовчицю) ''к животу зволив. ''Рудч. Ск. І. 134. Ум. '''Животик, животок, животочок. '''Ув. '''Животище. '''
 +
 +
== Сучасні словники ==
 +
 +
'''[http://sum.in.ua/s/zhyvit Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
ЖИВІ́Т, вота, чол.
 +
 +
1. Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. Гафійка чухала їм [свиням] животи, такі рожеві, повні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); Колись гарний, з палкими очима молодий хлопець дивився тепер хитро, ходив з закругленим животом і усміхався (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40);
 +
//  Про шлунок, кишечник. Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У животі в матушки Раїси приємно бурчало від ситої м'ясної вечері (Олесь Донченко, III, 1956, 23);
 +
//  Протилежна від спини частина людського тіла. Не влежить [відьма] довго, бо тільки і можна животом, лежати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 188); Він повз на животі, стогнучи й ойкаючи (Олесь Донченко, III, 1956, 142).
 +
 +
♦ Брати (взяти) за живіт, безос.: а) боліти в животі від голоду. Вже йому дуже брало за живіт і печінки під серце підступали, бо не обідав [сотник] І досі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 185); б) кого-небудь щось сильно хвилює, глибоко вражає. Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Від реготу (сміху) братися (взятися) за живіт; [Реготати (сміятися)] — аж за живіт (животи) братися (взятися) — дуже сміятися. Так он біда: куди він не поткнеться — Усяк від реготу береться за живіт (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62); Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться (Панас Мирний, II, 1954, 115); Живіт присох до спини (до хребта) — хто-небудь дуже голодний або дуже худий. — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); — А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба? Вже живіт до хребта присох... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 55); Живіт як бубон — твердий живіт від переповнення шлунка. А вишень, а груш солодких було як наїсися — цілий день живіт як бубон (Олександр Довженко, II, 1959, 10); Кричати (репетувати) [як] на живіт — сильно кричати, репетувати. Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (Іван Котляревський, I, 1952, 182); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний, IV, 1955, 82); Мати бога в животі, ірон. — мати, совість, робити по совісті. — Бога в животі не мають [пани], серця не мають! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний, I, 1954, 302); Тягти за живіт, безос. — дуже хотіти їсти. Він не їв цілий день. Його тягло за живіт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 300); Тьохнуло (похолонуло) в животі, безос. — кого-небудь раптово охопило почуття страху. Як уздрів його Трохим, так і руки, і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408).
 +
 +
2. заст. Життя. Його сивуха запалила І живота укоротила, 1 він, як муха в зиму, зслиз (Іван Котляревський, I, 1952, 90); Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух. — Клянуся живіт свій покласти за князя Данила (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 26). За живота, заст. — за життя. — О! почекайте лиш, не буде в вас охоти За живота чортам служить! — Цар грізно загукав (Євген Гребінка, I, 1957, 64).
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/35/53398/79855.html Орфографічний словник української мови]'''
 +
 +
Живі́т
 +
іменник чоловічого роду
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264676.html Словник синонімів]'''
 +
 +
ЖИВІТ
 +
черево, пузо, брюхо, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; З. життя; зн. животина.
 +
 +
== Ілюстрації ==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живіт_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живіт.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
== Медіа ==
 +
 +
{{#ev:youtube| DfLs0eXqfvk}}
 +
 +
 
[[Категорія:Жи]]
 
[[Категорія:Жи]]

Версія за 18:08, 2 грудня 2014

Живіт, -вота, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере, хапає за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. Бабини животи. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. XII. 14. Мати бога в животі. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. І. 134. Ум. Животик, животок, животочок. Ув. Животище.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖИВІ́Т, вота, чол.

1. Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. Гафійка чухала їм [свиням] животи, такі рожеві, повні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); Колись гарний, з палкими очима молодий хлопець дивився тепер хитро, ходив з закругленим животом і усміхався (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40); // Про шлунок, кишечник. Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У животі в матушки Раїси приємно бурчало від ситої м'ясної вечері (Олесь Донченко, III, 1956, 23); // Протилежна від спини частина людського тіла. Не влежить [відьма] довго, бо тільки і можна животом, лежати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 188); Він повз на животі, стогнучи й ойкаючи (Олесь Донченко, III, 1956, 142).

♦ Брати (взяти) за живіт, безос.: а) боліти в животі від голоду. Вже йому дуже брало за живіт і печінки під серце підступали, бо не обідав [сотник] І досі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 185); б) кого-небудь щось сильно хвилює, глибоко вражає. Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Від реготу (сміху) братися (взятися) за живіт; [Реготати (сміятися)] — аж за живіт (животи) братися (взятися) — дуже сміятися. Так он біда: куди він не поткнеться — Усяк від реготу береться за живіт (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62); Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться (Панас Мирний, II, 1954, 115); Живіт присох до спини (до хребта) — хто-небудь дуже голодний або дуже худий. — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); — А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба? Вже живіт до хребта присох... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 55); Живіт як бубон — твердий живіт від переповнення шлунка. А вишень, а груш солодких було як наїсися — цілий день живіт як бубон (Олександр Довженко, II, 1959, 10); Кричати (репетувати) [як] на живіт — сильно кричати, репетувати. Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (Іван Котляревський, I, 1952, 182); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний, IV, 1955, 82); Мати бога в животі, ірон. — мати, совість, робити по совісті. — Бога в животі не мають [пани], серця не мають! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний, I, 1954, 302); Тягти за живіт, безос. — дуже хотіти їсти. Він не їв цілий день. Його тягло за живіт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 300); Тьохнуло (похолонуло) в животі, безос. — кого-небудь раптово охопило почуття страху. Як уздрів його Трохим, так і руки, і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408).

2. заст. Життя. Його сивуха запалила І живота укоротила, 1 він, як муха в зиму, зслиз (Іван Котляревський, I, 1952, 90); Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух. — Клянуся живіт свій покласти за князя Данила (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 26). За живота, заст. — за життя. — О! почекайте лиш, не буде в вас охоти За живота чортам служить! — Цар грізно загукав (Євген Гребінка, I, 1957, 64).

Орфографічний словник української мови

Живі́т іменник чоловічого роду

Словник синонімів

ЖИВІТ черево, пузо, брюхо, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; З. життя; зн. животина.

Ілюстрації

Живіт 2.jpg Живіт.jpg

Медіа

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Живіт&oldid=124408