Відмінності між версіями «Живиця»
(Створена сторінка: '''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе в...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. ''Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. ''Св. Л. 222. Чаще: '''ледащиця-живиця'''. ''А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. ''Шевч. 160. Ум. '''Живичка. ''' | '''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. ''Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. ''Св. Л. 222. Чаще: '''ледащиця-живиця'''. ''А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. ''Шевч. 160. Ум. '''Живичка. ''' | ||
+ | [[Категорія:Жи]] | ||
+ | |||
+ | '''Живиця, -ці, '''''ж. ''1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. ''Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. ''Св. Л. 222. Чаще: '''ледащиця-живиця'''. ''А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. ''Шевч. 160. Ум. '''Живичка. ''' | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[ЖИВИ́ЦЯ, і, жін. | ||
+ | 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). | ||
+ | 2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137). | ||
+ | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[ ЖИВИЦЯ | ||
+ | -і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот. | ||
+ | Бо кожну ніч порипують бори | ||
+ | і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92); | ||
+ | О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця, | ||
+ | зникають намерзи і вже хмеліє гін | ||
+ | дзвінкого дерева... (П-2:155). | ||
+ | ЖИВИЦЯ | ||
+ | живи́ця | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | ЖИВИЦЯ | ||
+ | живица | ||
+ | == "Словопедія" ]=== | ||
+ | |||
+ | ===[ЖИВИ́ЦЯ, і, ж. | ||
+ | 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30). | ||
+ | 2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137). | ||
+ | |||
+ | == УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | ===[живи́ця – іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | ________________________________________ | ||
+ | відмінок однина множина | ||
+ | називний живи́ця живи́ці | ||
+ | родовий живи́ці живи́ць | ||
+ | давальний живи́ці живи́цям | ||
+ | знахідний живи́цю живи́ці | ||
+ | орудний живи́цею живи́цями | ||
+ | місцевий на/у живи́ці на/у живи́цях | ||
+ | кличний живи́це* живи́ці* | ||
+ | == «Словники України on-line»]=== | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[ Переклад на англійська: | ||
+ | • resin (noun ) | ||
+ | Автоматичний переклад: | ||
+ | oleoresin | ||
+ | українська-англійська Словник]=== | ||
+ | ===[живиця | ||
+ | 1) живи́ца, смола́; (подвергшаяся перегонке) канифо́ль | ||
+ | 2) (водка) живи́тельная вла́га | ||
+ | Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 1|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 2 |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:живиця 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| WKDq9rW_mjE }} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=WKDq9rW_mjE Живиця | ||
+ | |||
+ | Більше читайте тут: [https://nydmond.com.ua/cilyushha-sila-zhivici/] | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===[ Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). | ||
+ | Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %. | ||
+ | При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). | ||
+ | Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді. | ||
+ | Отримують живицю при підсочці лісу. | ||
+ | Заготовлена живиця повинна відповідати вимогам стандарту і поділяється на три сорти (в Україні використовується ГОСТ 10271-62): | ||
+ | Показники 1-й сорт 2-й сорт 3-й сорт | ||
+ | Вміст смоляних речовин в живиці, не менше % 93 88 85 | ||
+ | в тому числі вміст скипидару, не менше % 13 13 не нормується | ||
+ | Вміст води і механічних домішок, не більше % 7 12 15 | ||
+ | в тому числі механічних домішок, не більше % 1,5 2,5 8 | ||
+ | Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця. | ||
+ | == Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | ===[ Живи́ца — смолистая густая масса, выделяющаяся из разрезов на хвойных деревьях. Застывает при выходе на поверхность, тем самым предохраняет древесину от проникновения короедов, грибов и других вредоносных влияний, «заживляет» рану (отсюда название). Материал из Википедии]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Жи]] | [[Категорія:Жи]] |
Версія за 20:08, 31 жовтня 2016
Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.
Живиця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащиця-живиця. А охрипну чарочку, другу тії ледащиціживиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живичка.
==Сучасні словники==
===[ЖИВИ́ЦЯ, і, жін. 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Столярно-будівельна справа, 1957, 30). 2. жарт. Те саме, що горілка 1. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отея живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (Іван Франко, IX, 1952, 137).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
===[ ЖИВИЦЯ
-і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.
Бо кожну ніч порипують бори
і ладаном мені живиця пахне... (ЗД:92);
О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,
зникають намерзи і вже хмеліє гін
дзвінкого дерева... (П-2:155).
ЖИВИЦЯ
живи́ця
іменник жіночого роду
ЖИВИЦЯ
живица
== "Словопедія" ]===
===[ЖИВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Густа прозора рідина, що виділяється з стовбура хвойного дерева і складається з скипидару та смоляних кислот. Так пекло [сонце] високі соснові стіни, що на них виступала живиця (Коцюб., І, 1955, 310); З бальзамічних смол найбільше значення має живиця, що добувається в СРСР у великій кількості (Стол.-буд. справа, 1957, 30). 2. жарт. Те саме, що горі́лка1 . [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму; а охрипну— чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову (Шевч., І, 1951, 105); [Микола:] Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (Фр., IX, 1952, 137).
== УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
Зміст
- 1 [Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
- 2 Іноземні словники
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Див. також
[Живи́ця, -ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2)Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160.Ум. живи́чка. СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]
===[живи́ця – іменник жіночого роду
________________________________________ відмінок однина множина називний живи́ця живи́ці родовий живи́ці живи́ць давальний живи́ці живи́цям знахідний живи́цю живи́ці орудний живи́цею живи́цями місцевий на/у живи́ці на/у живи́цях кличний живи́це* живи́ці*
== «Словники України on-line»]===
Іноземні словники
===[ Переклад на англійська: • resin (noun ) Автоматичний переклад: oleoresin
українська-англійська Словник]===
===[живиця 1) живи́ца, смола́; (подвергшаяся перегонке) канифо́ль 2) (водка) живи́тельная вла́га
Словари и энциклопедии на Академике]===
Ілюстрації
x140px | x140px |
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=WKDq9rW_mjE Живиця
Більше читайте тут: [1]
Див. також
===[ Живи́ця — розчин твердих смоляних кислот із загальною формулою C20H30O2 і терпентину (C10H16). За хімічним складом живиця є розчином твердих смоляних кислот (смоляні кислоти представляє каніфоль) у суміші терпенів (терпентин — скипидар, тому рідину живиці називають терпентиновою олією (сирцем скипидару). Свіжа живиця являє собою світлу сиропоподібну в'язку рідину, липку з неприємним запахом, гірку на смак. Живиця знаходиться в смоляних ходах хвойних порід (65-68 % каніфоль, 32-35 % скипидар). При виділенні на поверхню стовбура найбільш летюча частина скипидару випаровується і вміст скипидару зменшується до 16-25 %. При тривалому перебуванні на поверхні стовбуру живиця окислюється і кристалізується, перетворюючись на баррас (крихка низькоякісна живиця). Живиця розчиняється у діетиловому ефірі, в абс. етанолі, ацетоні, гірше - в бензині, не розчиняється у воді. Отримують живицю при підсочці лісу. Заготовлена живиця повинна відповідати вимогам стандарту і поділяється на три сорти (в Україні використовується ГОСТ 10271-62): Показники 1-й сорт 2-й сорт 3-й сорт Вміст смоляних речовин в живиці, не менше % 93 88 85 в тому числі вміст скипидару, не менше % 13 13 не нормується Вміст води і механічних домішок, не більше % 7 12 15 в тому числі механічних домішок, не більше % 1,5 2,5 8 Чиста живиця має широке використання в народному господарстві для виготовлення сургучу, штучної оліфи, різних мастик, емалювання деревних бочок, в медицині, є важливою стратегічною сировиною (вибухові речовини). Бурштин це закам'яніла живиця.
== Матеріал з Вікіпедії]===