Відмінності між версіями «Приглухнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть. Желех. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ПРИГЛУХНУТИ, ну, неш, док. | |
− | ==Ілюстрації== | + | 1. Стати майже нечутним (про звук, голос). — Та хіба врятуєш! — Голос у Панаса приглух (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 336). |
+ | 2. перен. Поступово зменшитися, ослабнути (про почуття). Насунуть дні: все злине, все Приглухне в лоні, крім розпуки... (Павло Грабовський, I, 1959, 160).==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" |
Версія за 10:06, 23 листопада 2017
Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть. Желех.
Сучасні словники
ПРИГЛУХНУТИ, ну, неш, док. 1. Стати майже нечутним (про звук, голос). — Та хіба врятуєш! — Голос у Панаса приглух (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 336). 2. перен. Поступово зменшитися, ослабнути (про почуття). Насунуть дні: все злине, все Приглухне в лоні, крім розпуки... (Павло Грабовський, I, 1959, 160).==Ілюстрації==