Відмінності між версіями «Жереб»
(Створена сторінка: '''Жереб, -ба, '''''м. ''1) Жребій. ''Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в ...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жереб, -ба, '''''м. ''1) Жребій. ''Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. ''Чуб. V. 984. Ум. '''Жеребок. '''''Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. ''Щог. 2) = '''Жеребець. '''''Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, і він зробиться жеребом. ''Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. І. 18. | '''Жереб, -ба, '''''м. ''1) Жребій. ''Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. ''Чуб. V. 984. Ум. '''Жеребок. '''''Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. ''Щог. 2) = '''Жеребець. '''''Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, і він зробиться жеребом. ''Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. І. 18. | ||
[[Категорія:Же]] | [[Категорія:Же]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ЖЕРЕБ''' '''1''', а, чол. | ||
+ | |||
+ | '''1'''. Те саме, що жеребок 1. Ідучи, раз у раз зустрівалися з хлопцями, що верталися веселі або смутні, дивлячись по тому, хто який жереб узяв (Леся Українка, III, 1952, 555); Ніхто не знає, виймаючи жереб, який талан йому випаде(Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 275). | ||
+ | |||
+ | '''2'''. перен. Життєвий шлях і те, що на ньому виникає, створюється життєвими обставинами, з чим людина зустрічається і т. ін.; доля. Мій жереб — заклята нужда. Що віру в щастя підкосила... (Павло Грабовський, I, 1959, 206); [Єпископ:] Врятуєш душу, коли загубиш тіло — се твій жереб (Леся Українка, II, 1951, 497); Ніколи ще, як зараз, не вірив він з таким гарячим палом.. у свій щасливий жереб! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 579). | ||
+ | ♦ Випав жереб — судилося, було призначено. Хвільку ж Джеджалію та Дубу з Крутим Випав жереб тут голови класти, Боронячи тил визволенцям отим Від людської злої напасті (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 217). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520. | ||
+ | Коментарі (0) | ||
+ | |||
+ | '''ЖЕРЕБ 2''', а, чол., рідко. Те саме, що жеребець. Потім Микула випустив з обори коня. Колись це був добрий жереб, зараз він стояв старий, сухоребрий серед двору (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22). | ||
+ | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.'' | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
+ | '''ЖЕРЕБ''' | ||
+ | '''жеребо́к''' (же́реб) ки́нуто, книжн. Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т. ін. зроблено. (Ральф:) Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко); (Інгігерда:) Так... жереб кинуто... Що обіцяє він? (І. Кочерга). | ||
+ | ''Фразеологічний словник української мови'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''ЖЕРЕБ''' | ||
+ | = жеребок | ||
+ | жребий | ||
+ | кидати жереб, жеребок — бросать [метать] жребий. | ||
+ | ''Українсько-російський словник'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''ЖЕРЕБ''' | ||
+ | (тягнути) жеребок; П. доля, талан, щастя<-доля>, з. льос; З. жеребець. | ||
+ | ''Словник синонімів'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''ЖЕРЕБ''' | ||
+ | '''же́реб 1''' | ||
+ | іменник чоловічого роду | ||
+ | жеребок | ||
+ | '''же́реб 2''' | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | жеребець | ||
+ | рідко | ||
+ | |||
+ | ''Орфографічний словник української мови'' | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | '''ЖЕРЕБЁНОК''', -нка, мн. -бята, -бят, муж. Детёныш лошади, а также нек-рых других копытных (ослицы, лосихи,верблюдицы). | ||
+ | | прил. жеребячий, -ья, -ье. Жеребячья радость (перен.: непосредственно и живо выражаемая; разг.). | ||
+ | '' | ||
+ | Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.'' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жеребок.png |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: жребий.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|Xr5r72kAWD4&noredirect=1}} | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=Xr5r72kAWD4&noredirect=1 | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Жереб — один з, так звавних, Божих судів, засіб встановлення винного за випадковою ознакою. | ||
+ | В Стародавній Греції жереб був найрозповсюдженішим методом призначення посадових осіб, і нині вважається однією з головних особливостейафінської демократії. | ||
+ | |||
+ | У старому українському судовому процесі при відсутності прямих доказів злочину кидали жереб. Результат жеребу розглядався як прояв волі вищої сили, яка стверджувала або відкидала звинувачення. Подекуди жереб зберігався до останнього часу у звичаєвому праві при поділі майна. | ||
+ | |||
+ | Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1] |
Версія за 20:27, 1 грудня 2014
Жереб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Чуб. V. 984. Ум. Жеребок. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = Жеребець. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, і він зробиться жеребом. Грин. II. 120. 3) Раст. Pinus pumilio. Шух. І. 18.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖЕРЕБ 1, а, чол.
1. Те саме, що жеребок 1. Ідучи, раз у раз зустрівалися з хлопцями, що верталися веселі або смутні, дивлячись по тому, хто який жереб узяв (Леся Українка, III, 1952, 555); Ніхто не знає, виймаючи жереб, який талан йому випаде(Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 275).
2. перен. Життєвий шлях і те, що на ньому виникає, створюється життєвими обставинами, з чим людина зустрічається і т. ін.; доля. Мій жереб — заклята нужда. Що віру в щастя підкосила... (Павло Грабовський, I, 1959, 206); [Єпископ:] Врятуєш душу, коли загубиш тіло — се твій жереб (Леся Українка, II, 1951, 497); Ніколи ще, як зараз, не вірив він з таким гарячим палом.. у свій щасливий жереб! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 579). ♦ Випав жереб — судилося, було призначено. Хвільку ж Джеджалію та Дубу з Крутим Випав жереб тут голови класти, Боронячи тил визволенцям отим Від людської злої напасті (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 217). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520. Коментарі (0)
ЖЕРЕБ 2, а, чол., рідко. Те саме, що жеребець. Потім Микула випустив з обори коня. Колись це був добрий жереб, зараз він стояв старий, сухоребрий серед двору (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.
"Словопедія"
ЖЕРЕБ жеребо́к (же́реб) ки́нуто, книжн. Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т. ін. зроблено. (Ральф:) Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко); (Інгігерда:) Так... жереб кинуто... Що обіцяє він? (І. Кочерга). Фразеологічний словник української мови
ЖЕРЕБ
= жеребок
жребий
кидати жереб, жеребок — бросать [метать] жребий.
Українсько-російський словник
ЖЕРЕБ
(тягнути) жеребок; П. доля, талан, щастя<-доля>, з. льос; З. жеребець.
Словник синонімів
ЖЕРЕБ
же́реб 1
іменник чоловічого роду
жеребок
же́реб 2
іменник чоловічого роду, істота
жеребець
рідко
Орфографічний словник української мови
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ЖЕРЕБЁНОК, -нка, мн. -бята, -бят, муж. Детёныш лошади, а также нек-рых других копытных (ослицы, лосихи,верблюдицы). | прил. жеребячий, -ья, -ье. Жеребячья радость (перен.: непосредственно и живо выражаемая; разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=Xr5r72kAWD4&noredirect=1
Матеріал з Вікіпедії
Жереб — один з, так звавних, Божих судів, засіб встановлення винного за випадковою ознакою. В Стародавній Греції жереб був найрозповсюдженішим методом призначення посадових осіб, і нині вважається однією з головних особливостейафінської демократії.
У старому українському судовому процесі при відсутності прямих доказів злочину кидали жереб. Результат жеребу розглядався як прояв волі вищої сили, яка стверджувала або відкидала звинувачення. Подекуди жереб зберігався до останнього часу у звичаєвому праві при поділі майна.
Більше читайте тут: [1]