Відмінності між версіями «Ліп’янка»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lipiuanka221117.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lipiuankaa221117.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lipiuankaaa221117.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lipiuankaj221117.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|0EAEqEqa2mo}} | ||
| + | {{#ev:youtube|3qLGEEVhrAA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|Q8HZKQcH9fw}} | ||
| − | == | + | ==Цікаві факти == |
| + | Хата вважалася повноцінним житлом тільки тоді, коли її спорудження увінчувалося розписом. Люди вірили, що усілякі напасті — це наслідок дій демонічних сил. Саме вони насилають бурі, град, повені, різні хвороби, часто набирали подоби упирів, вовкулаків, русалок. Їм треба було протистояти, тому й вигадувалися найрізноманітніші способи. І найсильнішим захисником від зла був вогонь та його «відповідник»— червоний колір. Саме такою смугою вище долівки обводили стіни. Отже, створювалося замкнене коло, яке вкривало доступ до хати нечистих сил. Магічне значення мали й настінні розписи. Наприклад, різні барвисті зображення, орнаменти мали на меті так захопити увагу лихої сили, щоб відвернути її від людей. | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мазанка Мазанка] | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/Хата Хата] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Ліплянка]] | [[Ліплянка]] | ||
| + | [[Мазанка]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтва]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 17:20, 22 листопада 2017
Зміст
Cловник Грінченка
Ліп’янка, -ки, ж. = Ліплянка. Одтвори, мати, ліп’янку, ведемо ті міщанку. Гол. IV. 364.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́ПЛЯНКА, и, жін., діал. Мазанка. Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); Всюди до схилів туляться тісно ліплянки (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 190).
Крототкий словник лемківських говірок
ЛІ́П'ЯНКА, -ы, ж. Ліпянка, мазанка (Ол.).
Всесвітній словник української мови
ЛІ́ПЛЯ́НКАдіал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною);ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НАрозм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ГЛИ́НЯНКАрозм. (зроблена з глини); САМА́НКАрозм. (побудована з саману); КОЛИ́БАдіал. (збите з дощок тимчасове житло чабанів і лісорубів). Під горами хата стояла, В хатині віконце було. А з того віконця дівчатко Дивилось на наше село (Д. Павличко); Стару давню хатчину ніхто не пізнав би тепер, так її Катруся причепурила (Н. Кобринська); З дощової мряки виринув Вишневий хутір - з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник); В тій хворостянці, де я жив, для мене час летів крилато (В. Сосюра); Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (М. Коцюбинський); Свиней він випасав по вулиці на вигоні біля глинянок (Ю. Збанацький); Від колиби чабана, що куриться білим димом, качиною ходою іде Євка Матлак з жовтими дійницями в руках (С. Чорнобривець).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Хата вважалася повноцінним житлом тільки тоді, коли її спорудження увінчувалося розписом. Люди вірили, що усілякі напасті — це наслідок дій демонічних сил. Саме вони насилають бурі, град, повені, різні хвороби, часто набирали подоби упирів, вовкулаків, русалок. Їм треба було протистояти, тому й вигадувалися найрізноманітніші способи. І найсильнішим захисником від зла був вогонь та його «відповідник»— червоний колір. Саме такою смугою вище долівки обводили стіни. Отже, створювалося замкнене коло, яке вкривало доступ до хати нечистих сил. Магічне значення мали й настінні розписи. Наприклад, різні барвисті зображення, орнаменти мали на меті так захопити увагу лихої сили, щоб відвернути її від людей.
