Відмінності між версіями «Ліп’янка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''ЛІ́ПЛЯНКА''', и, жін., діал. Мазанка. Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); Всюди до схилів туляться тісно ліплянки (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 190). | '''ЛІ́ПЛЯНКА''', и, жін., діал. Мазанка. Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); Всюди до схилів туляться тісно ліплянки (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 190). | ||
===[http://www.lemko.org/pdf/pyrtej_slovnyk.pdf Крототкий словник лемківських говірок]=== | ===[http://www.lemko.org/pdf/pyrtej_slovnyk.pdf Крототкий словник лемківських говірок]=== | ||
− | ''' | + | '''ЛІ́П'ЯНКА''', -ы, ж. Ліпянка, мазанка (Ол.). |
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/хатина Всесвітній словник української мови]=== | ||
+ | ЛІ́ПЛЯ́НКАдіал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною);ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НАрозм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ГЛИ́НЯНКАрозм. (зроблена з глини); САМА́НКАрозм. (побудована з саману); КОЛИ́БАдіал. (збите з дощок тимчасове житло чабанів і лісорубів). Під горами хата стояла, В хатині віконце було. А з того віконця дівчатко Дивилось на наше село (Д. Павличко); Стару давню хатчину ніхто не пізнав би тепер, так її Катруся причепурила (Н. Кобринська); З дощової мряки виринув Вишневий хутір - з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник); В тій хворостянці, де я жив, для мене час летів крилато (В. Сосюра); Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (М. Коцюбинський); Свиней він випасав по вулиці на вигоні біля глинянок (Ю. Збанацький); Від колиби чабана, що куриться білим димом, качиною ходою іде Євка Матлак з жовтими дійницями в руках (С. Чорнобривець). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 16:54, 22 листопада 2017
Зміст
Cловник Грінченка
Ліп’янка, -ки, ж. = Ліплянка. Одтвори, мати, ліп’янку, ведемо ті міщанку. Гол. IV. 364.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́ПЛЯНКА, и, жін., діал. Мазанка. Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); Всюди до схилів туляться тісно ліплянки (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 190).
Крототкий словник лемківських говірок
ЛІ́П'ЯНКА, -ы, ж. Ліпянка, мазанка (Ол.).
Всесвітній словник української мови
ЛІ́ПЛЯ́НКАдіал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною);ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НАрозм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ГЛИ́НЯНКАрозм. (зроблена з глини); САМА́НКАрозм. (побудована з саману); КОЛИ́БАдіал. (збите з дощок тимчасове житло чабанів і лісорубів). Під горами хата стояла, В хатині віконце було. А з того віконця дівчатко Дивилось на наше село (Д. Павличко); Стару давню хатчину ніхто не пізнав би тепер, так її Катруся причепурила (Н. Кобринська); З дощової мряки виринув Вишневий хутір - з два десятки мазанок із зеленими від моху стріхами (Григорій Тютюнник); В тій хворостянці, де я жив, для мене час летів крилато (В. Сосюра); Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (М. Коцюбинський); Свиней він випасав по вулиці на вигоні біля глинянок (Ю. Збанацький); Від колиби чабана, що куриться білим димом, качиною ходою іде Євка Матлак з жовтими дійницями в руках (С. Чорнобривець).
Ілюстрації
[[Зображення:|x140px]] |