Відмінності між версіями «Щеміти»
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
Минулий час щемівши | Минулий час щемівши | ||
− | = | + | http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D9%C5%CC%B2%D2%C8 |
− | + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66710-shhemity.html#show_point | |
− | + | ||
+ | http://sum.in.ua/s/shhemity |
Версія за 12:43, 22 листопада 2017
1. Боліти, нити (про частини, органи тіла). Все тіло в Миколи боліло й щеміло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 186); — Ох, матінко, як же й плечі щемлять... така важка торбина (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 10); Потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи (Олесь Гончар, II, 1959, 416); // безос. Вона знає: розридається з жалю та горя на всю хату, а тоді так щемітиме під грудьми, що звестися з полу важко... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 157); Чумаченко звалив його на себе і поніс униз.. Від швидкої ходи випирало дух, піт заливав очі, в горлі щеміло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 316).
2. перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання і т. ін. — Тяжко жити в зрадливому світі! В серці рани глибокі палають, Серце вражене буде щеміти. Поки в землю його не сховають!.. (Леся Українка, 1, 1951, 343); — Де ж тоді правда і світло на світі? — щемить його вразлива і тривожна душа (Михайло Стельмах, I, 1962, 417); Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 113). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 580.
Словоформи
Щеміти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа щемлю щемимо
2 особа щемиш щемите
3 особа щемить щемлять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа щемітиму щемітимемо
2 особа щемітимеш щемітимете
3 особа щемітиме щемітимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
Чоловічий рід щемів щеміли
Жіночий рід щеміла
Середній рід щеміло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
1 особа щемімо
2 особа щеми щеміть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час щемлячи
Минулий час щемівши
http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D9%C5%CC%B2%D2%C8
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66710-shhemity.html#show_point