Відмінності між версіями «Жалкувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''1) Сожалѣть, жалѣть. ''Возьми, а то будеш послі жалкувати. ''ЗО...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''1) Сожалѣть, жалѣть. ''Возьми, а то будеш послі жалкувати. ''ЗОЮР. II. 45. ''Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. ''Левиц. І. 252. 2) — '''за ким, чим'''. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. ''Вона жалкує ще й досі за змієм. ''Рудч. Ск. І. 129. ''І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. ''Кв. 287. 3) '''— на кого. '''Пенять, сѣтовать на кого. ''Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. ''Мет. 12. ''Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. ''Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. ''Свого доброго та не жалкувать. ''Ном. № 10779. | '''Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, '''''гл. ''1) Сожалѣть, жалѣть. ''Возьми, а то будеш послі жалкувати. ''ЗОЮР. II. 45. ''Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. ''Левиц. І. 252. 2) — '''за ким, чим'''. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. ''Вона жалкує ще й досі за змієм. ''Рудч. Ск. І. 129. ''І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. ''Кв. 287. 3) '''— на кого. '''Пенять, сѣтовать на кого. ''Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. ''Мет. 12. ''Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. ''Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. ''Свого доброго та не жалкувать. ''Ном. № 10779. | ||
[[Категорія:Жа]] | [[Категорія:Жа]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 01:19, 13 січня 2021
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. ЗОЮР. II. 45. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. Левиц. І. 252. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. Рудч. Ск. І. 129. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. Кв. 287. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Мет. 12. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. Ном. № 933. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать. Ном. № 10779.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
