Відмінності між версіями «Солотвина»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | <big>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE '''смт Солотвино у Вікіпедії''']</big> | ||
| + | |||
| + | '''Соло́твино''' (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 01:15, 22 листопада 2017
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СОЛОНЧА́К, у, чол. 1. Ґрунт, який у поверхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно впливають на розвиток: сільськогосподарських рослин. Можна сіяти [рис] й на таких малородючих ґрунтах, як солонці і солончаки (Хлібороб України, 4, 1966, 20); Сива трава на солончаках біжить, як вода (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 316).
2. Озеро або джерело з солоною водою.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Соло́твино (Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Slatina, угор. Faluszlatina + Aknaszlatina, словац. Selo Slatina + Slatinské Doly, нім. Salzgruben) — селище міського типу Тячівського району Закарпатської області, розташоване в Мармароській котловині на правому березі Тиси.
