Відмінності між версіями «Вередувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
Рядок 28: Рядок 28:
 
{{#ev:youtube| bjKP9TTzTkY}}
 
{{#ev:youtube| bjKP9TTzTkY}}
 
[https://www.youtube.com/watch?v=bjKP9TTzTkY]
 
[https://www.youtube.com/watch?v=bjKP9TTzTkY]
 +
 +
==Іншими мовами==
 +
1. Українсько-англійський словник
 +
to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty
 +
2. Українсько-російський словник
 +
привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться
 +
3. Українсько-польський словник
 +
Wereduwaty. дієсл. – grymasić
 +
4. Українсько-німецький словник
 +
Launen haben; launenhaft sein
 +
5. Українсько- французький словник
 +
capricieux
 +
 +
==Джерела та література==
 +
1. http://sum.in.ua/
 +
2. http://slovopedia.org.ua
 +
3. http://hrinchenko.com
 +
4. http://eslovnyk.com/
 +
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]  
 
[[Категорія:Слова 2016 року]]  
 
[[Категорія:Ве]]
 
[[Категорія:Ве]]

Версія за 01:09, 22 листопада 2017

Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕРЕДУВАТИ, ую, уєш, недок., без додатка. Виявляти незадоволення, мати примхи. Сходить сонечко — вона [панночка] вередує, і зайде — вередує. І те не добре, й те не до ладу (Марко Вовчок, I, 1955, 16); Банько вередував і не хотів спати, доки не прийде татко й не розповість йому казки (Петро Панч, II, 1956, 254); // без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. І почали вередувать [Жаби]: «Не хочемо! Не треба нам такого! Ходімте Доленьку благать, Щоб короля дала живого» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 160); На коні сидів [Синявін], як юнак, і, незважаючи на свою огрядність, не вередував кіньми (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 69); // над ким, заст. Знущатися, збиткуватися. До часу над слабим, хто дужчий, вередує (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45); Чи я коли думала, що та сквасніла стара кокетка буде надо мною вередувати? (Леся Українка, III, 1952, 523). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 328.

"Словопедія" 

-ую, -уєш, недок. , без додатка.Виявляти невдоволення, мати примхи. || без додатка і ким, чим. Перебирати, бути надто вибагливим. || над ким, заст. Знущатися, збиткуватися.

Вередувати, -дую, -єш, гл. 1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. ЗОЮР. І. 77. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку. Ном. № 12228. 2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого. Чуб.

Ілюстрації

Vereduvaty211117.jpg Vereduvaty211117(1).jpg Vereduvaty211117(2).jpg


Медіа

[1]

Іншими мовами

1. Українсько-англійський словник to be capricious, to be hard to please; (про дітей) to be naughty 2. Українсько-російський словник привере́дничать, капри́зничать; фуфы́риться 3. Українсько-польський словник Wereduwaty. дієсл. – grymasić 4. Українсько-німецький словник Launen haben; launenhaft sein 5. Українсько- французький словник capricieux

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/ 2. http://slovopedia.org.ua 3. http://hrinchenko.com 4. http://eslovnyk.com/