|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| '''То́рох, -ху, '''''м. ''Стукъ, грохотъ. ''Що ж то за торох да по дорозі? ''Чуб. III. 213. | | '''То́рох, -ху, '''''м. ''Стукъ, грохотъ. ''Що ж то за торох да по дорозі? ''Чуб. III. 213. |
| [[Категорія:То]] | | [[Категорія:То]] |
− |
| |
− |
| |
− | Словник української мови
| |
− | Академічний тлумачний словник (1970—1980) :
| |
− | '''
| |
− | ТОРОХ, виг.- іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна.
| |
− | 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо.
| |
− | 2. розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік! (Іван Котляревський, I, 1952, 294); Коли це вчора, тільки що щедрівників та Меланку одбули, чую — щось торох у вікно (Любов Яновська, I, 1959, 463).
| |
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 207.
| |
− |
| |
− |
| |
− |
| |
− | Украинско-английский словарь:
| |
− | (торох!)виг. slap!, bang!;- торохнути
| |
Версія за 12:33, 23 листопада 2017
То́рох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213.