Відмінності між версіями «Кадило»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ==Сучасні словники== | |
− | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | |
+ | КАДИ́ЛО, а, сер. | ||
+ | 1. Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти (Тарас Шевченко, II, 1953, 344); — Нам не треба кадила й кропила! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 453); Кумедно, що колись у кадило вірили та в розмальовані дошки на стінах (Юрій Яновський, V, 1959, 160). | ||
+ | ♦ Роздмухувати (роздмухати) кадило, зневажл. — зняти навколо чогось розмови, балачки, галас. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (Іван Кулик. Записки консула, 1958, 150). | ||
+ | 2. (Melittis, L.). Однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть. | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | КАДИЛО | ||
+ | металл, чашка на цепочках, в которой при богослужении курится ладан на раскаленных угольях. | ||
+ | Синонимы: | ||
+ | богородское зелье, кадильница, пахлун, плакун, растение, сосуд, сутловка | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1.PNG|x140px]] |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 21.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 3.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| v=kpPbmb3S5hk }} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
− | == | + | ===[адресапосилання]=== |
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | |
− | == | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
− | [[Категорія:Слова | + |
Версія за 21:06, 22 жовтня 2018
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАДИ́ЛО, а, сер. 1. Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й католицького релігійного культу. Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти (Тарас Шевченко, II, 1953, 344); — Нам не треба кадила й кропила! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 453); Кумедно, що колись у кадило вірили та в розмальовані дошки на стінах (Юрій Яновський, V, 1959, 160). ♦ Роздмухувати (роздмухати) кадило, зневажл. — зняти навколо чогось розмови, балачки, галас. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (Іван Кулик. Записки консула, 1958, 150). 2. (Melittis, L.). Однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
КАДИЛО металл, чашка на цепочках, в которой при богослужении курится ладан на раскаленных угольях. Синонимы: богородское зелье, кадильница, пахлун, плакун, растение, сосуд, сутловка