Відмінності між версіями «Дріботуха»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дріб...»)
(додаток)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! ''Новомоск. у.  
 
'''Дріботуха, -хи, '''''ж. ''Говорунья, болтунья. ''Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! ''Новомоск. у.  
 
[[Категорія:Др]]
 
[[Категорія:Др]]
 +
<big>Дріботуха</big><big>Великий текст</big>- це та, що дуже швидко і багато говорить.
 +
Дріботуха- іменник жіночого роду
 +
Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка.
 +
              <big>Словник відмінків</big><big><big>Великий текст</big><big><big>Великий текст</big></big></big>
 +
<big>відмінок однина       множина</big><big><big>Великий текст</big></big>
 +
<big>називний дріботу́ха дріботу́хи
 +
родовий         дріботу́хи дріботу́х
 +
давальний дріботу́сі дріботу́хам
 +
знахідний дріботу́ху дріботу́х
 +
орудний         дріботу́хою дріботу́хами
 +
місцевий на/у дріботу́сі на/у дріботу́хах
 +
кличний         дріботу́хо дріботу́хи
 +
</big>
 +
Дрібота́ти, бочу́, чеш и дріботі́ти, бочу́, тиш́, гл.
 +
1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357.
 +
2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б’є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
 +
 +
ДРІБОТІТИ, очу, оти́ш і ДРІБОТАТИ, очу, очеш, недок., розм.
 +
1. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати. Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 42); Плавно дибав каліка на ..милицях, а за калікою дріботить босими ніжками дитина (Олександр Довженко, I, 1958, 33); Катерина, дрібочучи босими ногами по гострому камінні, ледве-ледве встигала за ним (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 96);
 +
//  Танцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. Одарка не втерпіла й пішла дріботіти козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 66).
 +
2. Часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки. Дріботів у шибки осінній дощ (Натан Рибак, Опов., 1949, 13);
 +
<big>ДРІБОТУН</big><big>Великий текст</big>
 +
дріботун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
 +
<big>ВІДМІНОК ОДНИНА         МНОЖИНА</big><big>Великий текст</big>
 +
<big>називний дріботун дріботуни
 +
родовий         дріботуна дріботунів
 +
давальний дріботунові,    дріботуну,дріботунам
 +
знахідний дріботуна дріботунів
 +
орудний         дріботуном дріботунами
 +
місцевий на/у дріботуні, дріботунові на/у дріботунах
 +
кличний         дріботуне дріботуни</big>
 +
 +
 +
ДРІБОТАННЯ
 +
дріботання - іменник, середній рід, неістота, II відміна
 +
<big>ВІДМІНОК ОДНИНА         МНОЖИНА</big><big><big>Великий текст</big></big>
 +
<big>називний      дріботання      дріботання
 +
родовий       дріботання дріботань
 +
давальний      дріботанню дріботанням
 +
знахідний      дріботання дріботання
 +
орудний       дріботанням дріботаннями
 +
місцевий      на/у дріботанні на/у дріботаннях
 +
кличний       дріботання дріботання
 +
</big><big>Великий текст</big>
 +
ДРІБОТІТИ
 +
дріботіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
 +
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа дрібочу дріботимо
 +
2 особа дріботиш дріботите
 +
3 особа дріботить дріботять
 +
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа дріботітиму дріботітимемо
 +
2 особа дріботітимеш дріботітимете
 +
3 особа дріботітиме дріботітимуть
 +
МИНУЛИЙ ЧАС
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
Чоловічий рід дріботів дріботіли
 +
Жіночий рід дріботіла
 +
Середній рід дріботіло
 +
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
 +
ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа дріботімо
 +
2 особа дріботи дріботіть
 +
ДІЄПРИСЛІВНИК
 +
Теперішній час дріботячи
 +
Минулий час дріботівши

Версія за 20:17, 21 листопада 2017

Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у. ДріботухаВеликий текст- це та, що дуже швидко і багато говорить. Дріботуха- іменник жіночого роду Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка. 

             Словник відмінківВеликий текстВеликий текст

відмінок однина множинаВеликий текст називний дріботу́ха дріботу́хи родовий дріботу́хи дріботу́х давальний дріботу́сі дріботу́хам знахідний дріботу́ху дріботу́х орудний дріботу́хою дріботу́хами місцевий на/у дріботу́сі на/у дріботу́хах кличний дріботу́хо дріботу́хи Дрібота́ти, бочу́, чеш и дріботі́ти, бочу́, тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б’є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.

ДРІБОТІТИ, очу, оти́ш і ДРІБОТАТИ, очу, очеш, недок., розм. 1. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати. Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 42); Плавно дибав каліка на ..милицях, а за калікою дріботить босими ніжками дитина (Олександр Довженко, I, 1958, 33); Катерина, дрібочучи босими ногами по гострому камінні, ледве-ледве встигала за ним (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 96); // Танцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. Одарка не втерпіла й пішла дріботіти козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 66). 2. Часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки. Дріботів у шибки осінній дощ (Натан Рибак, Опов., 1949, 13); ДРІБОТУНВеликий текст дріботун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНАВеликий текст називний дріботун дріботуни родовий дріботуна дріботунів давальний дріботунові, дріботуну,дріботунам знахідний дріботуна дріботунів орудний дріботуном дріботунами місцевий на/у дріботуні, дріботунові на/у дріботунах кличний дріботуне дріботуни


ДРІБОТАННЯ дріботання - іменник, середній рід, неістота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНАВеликий текст називний дріботання дріботання родовий дріботання дріботань давальний дріботанню дріботанням знахідний дріботання дріботання орудний дріботанням дріботаннями місцевий на/у дріботанні на/у дріботаннях кличний дріботання дріботання Великий текст ДРІБОТІТИ дріботіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа дрібочу дріботимо 2 особа дріботиш дріботите 3 особа дріботить дріботять МАЙБУТНІЙ ЧАС 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа дріботітиму дріботітимемо 2 особа дріботітимеш дріботітимете 3 особа дріботітиме дріботітимуть МИНУЛИЙ ЧАС 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

Чоловічий рід дріботів дріботіли Жіночий рід дріботіла Середній рід дріботіло НАКАЗОВИЙ СПОСІБ 

	ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа дріботімо 2 особа дріботи дріботіть ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час дріботячи Минулий час дріботівши

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Дріботуха&oldid=181557