Відмінності між версіями «Забороло»
(Замінено вміст на «'''Заборо́ло, -ла, '''''с. ''Забрало. Категорія:За») |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Заборо́ло, -ла, '''''с. ''Забрало. | '''Заборо́ло, -ла, '''''с. ''Забрало. | ||
[[Категорія:За]] | [[Категорія:За]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/Zaborolo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br /> | ||
| + | |||
| + | 1. Рухома частина шолома, що опускається на обличчя для захисту від ударів. Увіходить Фауст у панцирі, в шоломі з напівопущеним заборолом (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 407); Поле, поле моє... Тут ламались мечі й заборола, Тут тріщали щити (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 47). | ||
| + | |||
| + | 2. перев. мн. Щити з дерева або з каменю, встановлені на мурах фортеці для захисту її оборонців від ворога. Не злякалися міщани, Як половці надтягли; Самі старші огнищани Заборола облягли (Іван Франко, XIII, 1954, 372); Широкі мури галицькі, і заборола на них міцні — від ворожих стріл захищають (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 8). | ||
| + | |||
| + | [http://http://slovopedia.org.ua/44/53399/297034.html Словпедія]<br /> | ||
| + | |||
| + | ЗАБОРОЛО , ЗАБОРАЛО , ЗАБРАЛО | ||
| + | забороло (заборало, забрало) | ||
| + | 1. Влаштована із зовнішнього боку дерев'яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Нависаючи над куртиною вона огороджувала верхні майданчики і завдяки напуску створювала бійниці навісного бою. | ||
| + | 2. Дерев'яний щит, віконниця, що у мурованій фортеці прикриває нижню частину стрільниці від обстрілу. | ||
| + | 3. Передова фортеця, форпост. | ||
| + | 4. Частина шолома, що опускалася і захищала лице від ударів. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | https://picua.org/images/2020/11/15/949156ff89892da049bd28565e365fbf.jpg | ||
| + | https://picua.org/images/2020/11/15/826e877dc57790863b516ff1338f0655.jpg | ||
Версія за 19:47, 15 листопада 2020
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Рухома частина шолома, що опускається на обличчя для захисту від ударів. Увіходить Фауст у панцирі, в шоломі з напівопущеним заборолом (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 407); Поле, поле моє... Тут ламались мечі й заборола, Тут тріщали щити (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 47).
2. перев. мн. Щити з дерева або з каменю, встановлені на мурах фортеці для захисту її оборонців від ворога. Не злякалися міщани, Як половці надтягли; Самі старші огнищани Заборола облягли (Іван Франко, XIII, 1954, 372); Широкі мури галицькі, і заборола на них міцні — від ворожих стріл захищають (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 8).
ЗАБОРОЛО , ЗАБОРАЛО , ЗАБРАЛО забороло (заборало, забрало) 1. Влаштована із зовнішнього боку дерев'яна стіна у вигляді парапету на земляному валу, фортечній стіні або башті в давньоруські часи. Нависаючи над куртиною вона огороджувала верхні майданчики і завдяки напуску створювала бійниці навісного бою. 2. Дерев'яний щит, віконниця, що у мурованій фортеці прикриває нижню частину стрільниці від обстрілу. 3. Передова фортеця, форпост. 4. Частина шолома, що опускалася і захищала лице від ударів.
Ілюстрації
