Версія за 16:55, 21 листопада 2017

Завітальник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить. Г. Барв. 541.

Медіа

Ілютрація

(текст: Файл:Vidviduvachi211117.jpg1000 × 667 (316 КБ))

Cучасні словники

Див. також

ГІСТЬ, гостя, чол.

1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 122); // * Образно. Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки звичайні гості — думи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); * У порівняннях. То те він робить, то те, то йде, то іде, як гість додому навертав (Марко Вовчок, I, 1955, 27); // Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Народився син у панії. Що тих гостей наїхало на хрестини! (Марко Вовчок, I, 1955, 133).

Незваний (непроханий) гість — той, хто з'являється несподівано, без запрошення або попередження. — Ну, ось ми [німці] переступили поріг чужої країни незваними гістьми. Чого нас чорти сюди несуть? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 30). 
У гості йти (приходити, їхати і т. ін.) — відправлятися або прибувати куди-небудь як гість. На Семена старий Кайдаш надів нову чорну свиту, засунув за пазуху паляницю, взяв у руки ціпок і пішов з своєю жінкою до Довбишів у гості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278); Старий Щепкін на тім тижні хоче до мене приїхати в гості (Тарас Шевченко, VI, 1957, 156); — Тетянко, Тетянко, — подружко хороша, Як добре, що в гості до мене прийшла! (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 3); У гостях бути (проживати і т. ін.) — перебувати де-небудь на правах гостя. Еней в гостях прожив немало, — Що з голови його пропало, Куди Зевес його послав (Іван Котляревський, I, 1952, 79).

2. Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд і т. ін. На трибунах Хрещатика гості, що прибули на святкування 50-річчя Радянської України (Вечірній Київ, 25.XII 1967, 2); // Особа або член делегації, що прибуває в іншу країну, район і т. ін. з якоюсь метою. Задовго до прибуття А. І. Мікояна тисячі людей зібралися на столичному аеродромі Ханеда, щоб виразити високому гостю з Радянського Союзу дружні почуття, яких сповнений до радянського народу народ Японії (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 4); На виставку прибули садоводи, агрономи і вчені з столиці.. Організатор виставки Рябов почав навіть промову перед гостями (Олександр Довженко, I, 1958, 464). 3. іст. Купець, найчастіше іноземний. У руських містах часто з'являлися і іноземні купці, яких в старовину називали «гостями» (Історія СРСР, I, 1956, 31); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 72). ВІДВІДУВАЧ, а, чол. Той, хто відвідує кого-, що-небудь. На порозі став, струшуючись від снігу, ще один відвідувач (Олесь Гончар, II, 1954, 64); Це було кафе «вищого» світу.. В бігих.. куртках кельнери метушилися.., запобігливо зазираючи у вічі одвідувачам (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 393). Серед широких мас відвідувачів старого українського театру М. П. Старицький як драматург мав найбільші популярність (Минуле українського театру, 1953, 94).

Іншими мовами

A guest( visitor) is a person entertained in one's house or other buildings. Джерела та посилання «Словарь української мови» Бориса Грінченка Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 564. http://www.dictionary.com/browse/guest {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}