Відмінності між версіями «Хльора»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ХЛЬО́РА, и, жін., діал. Биття, шмагання. | ||
+ | ♦ Давати хльору кому — бити, шмагати кого-небудь. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі обруд хльору, Всім по заслузі, як котам (Іван Котляревський, I, 1952, 136). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 15:27, 21 листопада 2017
Хльо́ра, -ри, ж. = Хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен. ІІІ. 41.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХЛЬО́РА, и, жін., діал. Биття, шмагання. ♦ Давати хльору кому — бити, шмагати кого-небудь. Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі обруд хльору, Всім по заслузі, як котам (Іван Котляревський, I, 1952, 136). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 92.