Відмінності між версіями «Жаління»
(Створена сторінка: '''І. Жаління, -ня, '''''с. ''Жаленье. '''ІІ. Жаління, -ня, '''''с. ''1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Усі...) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''ІІ. Жаління, -ня, '''''с. ''1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» ''МВ. II. 181. 2) Жалоба. ''Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. ''Кв. | '''ІІ. Жаління, -ня, '''''с. ''1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. ''Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» ''МВ. II. 181. 2) Жалоба. ''Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. ''Кв. | ||
+ | ЖАЛІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. жали́ти. Жалили [медузи] ноги, тіло від них щеміло, мов від кропиви, але не так самого жаління Тоня боялась, — просто були їй нестерпні слизькі доторки цих морських потвор (Гончар, Тронка, 1963, 225). | ||
+ | |||
+ | ЖАЛІ́ННЯ2 , я, с., розм. | ||
+ | |||
+ | 1. Почуття жалю, смутку; співчуття. Сльози [в дівчини] покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, наче з радощів (Вовчок, І, 1955, 149). | ||
+ | |||
+ | 2. Дія за знач. жалі́тися 1. Не дуже й докучав [Левко] жалінням Горпині, а тільки було все Ївзі розказує, що він страждає (Кв.-Осн., II, 1956, 256). | ||
[[Категорія:Жа]] | [[Категорія:Жа]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 01:06, 20 листопада 2017
І. Жаління, -ня, с. Жаленье.
ІІ. Жаління, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. II. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв. ЖАЛІ́ННЯ1, я, с. Дія за знач. жали́ти. Жалили [медузи] ноги, тіло від них щеміло, мов від кропиви, але не так самого жаління Тоня боялась, — просто були їй нестерпні слизькі доторки цих морських потвор (Гончар, Тронка, 1963, 225).
ЖАЛІ́ННЯ2 , я, с., розм.
1. Почуття жалю, смутку; співчуття. Сльози [в дівчини] покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, наче з радощів (Вовчок, І, 1955, 149).
2. Дія за знач. жалі́тися 1. Не дуже й докучав [Левко] жалінням Горпині, а тільки було все Ївзі розказує, що він страждає (Кв.-Осн., II, 1956, 256).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках