Відмінності між версіями «Засльозитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sloza1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sloza2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 13:12, 21 листопада 2017
Засльози́тися, -жуся, -зишся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
ЗАСЛЬОЗИ́ТИСЯ, ожуся, озишся, док. 1. Наповнитися, зволожитися слізьми (про очі). Очі засльозилися од утоми, а повіки набрякли й обважніли (Андрій Головко, II, 1957, 291); Першою схлипнула Шура, а потім засльозилися оченята і в Лесі (Микола Олійник, Леся, 1960, 47). 2. діал. Заплакати. Параска в шанобі позирала на свого чоловіка, розчулена, зарум'янена аж засльозилася, рада й горда, що найшла собі захист (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 244); * Образно. Засльозились шибки на вікнах (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 145).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/засльозитися
