Відмінності між версіями «Кмітити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Кміти́ти, кмітливий, кмітувати. '''= '''Кметити, кметливий, кметувати. '''''Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. ''Канев. у.  
+
'''Кміти́ти, кмітливий, кмітувати. '''= '''Кметити, кметливий, кметувати. '''''Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. ''Канев. у.
 +
'''КМІТИТИ, ''кмічу, кмітиш,'' ''рідко'' КМЕТИТИ, ''кмечу, кметиш і'' КМІТУВАТИ, ''рідко'' КМЕТУВАТИ, ''ую, уєш, недок.'''''
 
[[Категорія:Км]]
 
[[Категорія:Км]]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
# Елемент нумерованого списку
|- valign="top"
+
Те саме, що міркувати; розмірковувати. Сіла вона та й кмітить; вона сподівалась, чи не над'їде хто та підвезе її до другого села (Нечуй-Левицький, III, 1956, 210); Все на один лад кметуючи, дійшли вони до Волоської (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 26); — Як би вислизнути з-під ласкавої опіки [отамана]? — кмітували [друзі] (Яків Качура, II, 1958, 372);
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
//  Розуміти, тямити. Уже дитина кметить (Словник Грінченка).
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
==Медіа==
+
2. за ким — чим, діал. Спостерігати, стежити. Радюк не зводив очей з Ольги й кмітив за нею (Нечуй-Левицький, I, 1956, 548).
 +
 
 +
3. діал. Зауважувати, помічати. З тим я й поїхав, а вже кмітую, що мій Савка аж горить з нетерплячки (Іван Франко, II, 1950, 42).
  
==Див. також==
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 
+
http://sum.in.ua/
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 00:59, 21 листопада 2017

Кміти́ти, кмітливий, кмітувати. = Кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.

КМІТИТИ, кмічу, кмітиш, рідко КМЕТИТИ, кмечу, кметиш і КМІТУВАТИ, рідко КМЕТУВАТИ, ую, уєш, недок.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

  1. Елемент нумерованого списку

Те саме, що міркувати; розмірковувати. Сіла вона та й кмітить; вона сподівалась, чи не над'їде хто та підвезе її до другого села (Нечуй-Левицький, III, 1956, 210); Все на один лад кметуючи, дійшли вони до Волоської (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 26); — Як би вислизнути з-під ласкавої опіки [отамана]? — кмітували [друзі] (Яків Качура, II, 1958, 372); // Розуміти, тямити. Уже дитина кметить (Словник Грінченка).

2. за ким — чим, діал. Спостерігати, стежити. Радюк не зводив очей з Ольги й кмітив за нею (Нечуй-Левицький, I, 1956, 548).

3. діал. Зауважувати, помічати. З тим я й поїхав, а вже кмітую, що мій Савка аж горить з нетерплячки (Іван Франко, II, 1950, 42).


Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/