|
|
Рядок 3: |
Рядок 3: |
| | | |
| ==Сучасні словники== | | ==Сучасні словники== |
− | 1. Словник синонімів:
| |
− | армія, військо
| |
| | | |
− | 2.Історичний словник:
| |
− | це слово має кілька значень: - різноманіття Божого творіння (Бут 2.1; Іов 25.3), - Ангельські сили (Нав 5.14; Лк 2.13), - народ Божий (Вих 7.4; 1Ц 17.45), - в звичайному сенсі війська (Пс 32.16; Іс 34.2).
| |
| | | |
| ==Етимологія== | | ==Етимологія== |
− | Походить від ім. воїн, з праслав. * Vojь-, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос. воїн (мн. ч. ВОІ), ст.-слав. воїн (грец. στρατιῶτης), рос. воїн, воїн, укр. воїн, вояк, болг. Войник «солдат», сербохорв. воjні̑к, словенська. vojnik, чеськ., словацькою. vojín, voják. Інша щабель чергування: в ст.-слав. повінѫті «підкорити». Родинно літ. vejù, výti «гнати (ся), переслідувати» (vajóti імпф.), ін-інд. vḗti «переслідує, прагне до", Авести. vayeiti «жене, переслідує», лат. venor, -āri «полювати», ін-ісл. veiðr «полювання», др.-ст.-ньому. weida «полювання», грец. ἴεμαι «прагну, бажаю», ірл. fíad «дичину»
| + | |
| | | |
| ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
Версія за 20:04, 17 грудня 2020
'Воїнство, -ва, сер., збірн., книжн., уроч. Те саме, що військо; вояцтво. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з’явилось. К. Псал. 74. "Надута, горда, зла личина З великим воїнством [іде]" (Іван Котляревський, I, 1952, 149); "Стоять вони [могили], як вічний пам'ятник древньому воїнству." (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 212).
Сучасні словники
Етимологія
Ілюстрації
Медіа
.
.
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання