Відмінності між версіями «Ревище»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
// Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. Галас нагорі, на трибунах [стадіону], усе наростав і до початку змагань обернувся на справжнє ревище (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 135); Білява Лорхен.. танцювала на столі поміж пляшок під п'яне ревище очманілої гестапівської компанії (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 62); | // Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. Галас нагорі, на трибунах [стадіону], усе наростав і до початку змагань обернувся на справжнє ревище (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 135); Білява Лорхен.. танцювала на столі поміж пляшок під п'яне ревище очманілої гестапівської компанії (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 62); | ||
// перен. Дуже сильний шум, гуркіт, схожий на протяжливий крик тварин. Із ревищем вихор на ниву наскочив (Іван Манжура, Тв., 1955, 56); Постріли й вибухи зачастішали і злилися в несамовите ревище (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 168); Тут листям дубовим встеляли Солдати постелі свої, Несли наше щастя, надію Крізь ревище битви і дим... (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 330); Говорив-говорив [Валер'ян], а потім як ухопив трубу, як підняв ревище серед ночі! (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 172). | // перен. Дуже сильний шум, гуркіт, схожий на протяжливий крик тварин. Із ревищем вихор на ниву наскочив (Іван Манжура, Тв., 1955, 56); Постріли й вибухи зачастішали і злилися в несамовите ревище (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 168); Тут листям дубовим встеляли Солдати постелі свої, Несли наше щастя, надію Крізь ревище битви і дим... (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 330); Говорив-говорив [Валер'ян], а потім як ухопив трубу, як підняв ревище серед ночі! (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 172). | ||
| + | |||
2. Дуже голосний плач. [Грицько:] От тобі й приїхали в гості! Умер хто, що ти, Химо, таке ревище підняла? (Панас Мирний, V, 1955, 250); — Прийшов [управитель] і почав піддобрюватися цукерками до голодних дітей. Та я його швидко спровадила і цукерки ті за ним услід повикидала. Таке ревище з-за цього в хаті стояло, що не доведи господи, — і Василина сама заголосила, припавши головою до плеча Марії (Михайло Стельмах, I, 1962, 518). | 2. Дуже голосний плач. [Грицько:] От тобі й приїхали в гості! Умер хто, що ти, Химо, таке ревище підняла? (Панас Мирний, V, 1955, 250); — Прийшов [управитель] і почав піддобрюватися цукерками до голодних дітей. Та я його швидко спровадила і цукерки ті за ним услід повикидала. Таке ревище з-за цього в хаті стояло, що не доведи господи, — і Василина сама заголосила, припавши головою до плеча Марії (Михайло Стельмах, I, 1962, 518). | ||
| + | |||
3. рідко. Місце забою рогатої худоби. [Жірондист:] Огида, жах мене проймає, розпач, вся кров моя повстала проти смерті, як у вола на ревищі (Леся Українка, II, 1951, 176). | 3. рідко. Місце забою рогатої худоби. [Жірондист:] Огида, жах мене проймає, розпач, вся кров моя повстала проти смерті, як у вола на ревищі (Леся Українка, II, 1951, 176). | ||
Поточна версія на 16:09, 20 листопада 2017
Ревище, -ща, с. 1) Сильный ревъ. Як ускочив вовк у череду, а вона як спинить ревище. Лебед. у. 2) Мѣсто, гдѣ ревуть коровы, волы, чуя кровь скотины. Буяють мов на ревищі бики. К. Пс. 89. Заревів Марко, як віл на ревищі. Стор. М. Пр. 19.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РЕ́ВИЩЕ, а, сер., розм. 1. Дуже гучний, протяжливий крик тварини, тварин. Другого дня тваринне ревище сполохало все село (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 115); // Несамовитий крик, ґвалт, лемент людини, людей. Галас нагорі, на трибунах [стадіону], усе наростав і до початку змагань обернувся на справжнє ревище (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 135); Білява Лорхен.. танцювала на столі поміж пляшок під п'яне ревище очманілої гестапівської компанії (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 62); // перен. Дуже сильний шум, гуркіт, схожий на протяжливий крик тварин. Із ревищем вихор на ниву наскочив (Іван Манжура, Тв., 1955, 56); Постріли й вибухи зачастішали і злилися в несамовите ревище (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 168); Тут листям дубовим встеляли Солдати постелі свої, Несли наше щастя, надію Крізь ревище битви і дим... (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 330); Говорив-говорив [Валер'ян], а потім як ухопив трубу, як підняв ревище серед ночі! (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 172).
2. Дуже голосний плач. [Грицько:] От тобі й приїхали в гості! Умер хто, що ти, Химо, таке ревище підняла? (Панас Мирний, V, 1955, 250); — Прийшов [управитель] і почав піддобрюватися цукерками до голодних дітей. Та я його швидко спровадила і цукерки ті за ним услід повикидала. Таке ревище з-за цього в хаті стояло, що не доведи господи, — і Василина сама заголосила, припавши головою до плеча Марії (Михайло Стельмах, I, 1962, 518).
3. рідко. Місце забою рогатої худоби. [Жірондист:] Огида, жах мене проймає, розпач, вся кров моя повстала проти смерті, як у вола на ревищі (Леся Українка, II, 1951, 176).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
yelling | Англійська
Schrei | Німецька
krzyk | Польська
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/ https://www.multitran.ru/ https://www.babla.ru/
