Відмінності між версіями «Єднорал»

Версія за 14:42, 20 листопада 2017

Єднорал, -ла, м. Генералъ. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Чуб. V. 999. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. Федьк. ІІІ. 121.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 49.

ГЕНЕРА́Л, а, ч. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. У колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Кв.-Осн., II, 1956, 141); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Рильський, І, 1956, 283); * У порівн. При медалях, в мундирі Самсон, посивілий в підземнім бою, йде, немов генерал, і з-під крон оглядав сторонку свою (Рудь, Дон. зорі, 1958, 25); // Звання керівних осіб деяких цивільних відомств.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• Генерал_армії

Джерела та література