Відмінності між версіями «Ляпота»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ' | + | ==Сучасні словники== |
| − | [[Категорія: | + | ===[http://sum.in.ua Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| + | ЛЯПАТИ, аю, аєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. неперех. Падати краплями. Цокав на стіні годинник, ляпав у шибки дощ (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 123); | ||
| + | // Ронити краплі на що-небудь. Перо ляпало на стіл, на папір (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 164); | ||
| + | // безос. Блідий Петрик та Докійка шматочок під ложку, щоб не ляпало, сьорб, хліба вкусить обережно, щоб не кришити (Андрій Головко, II, 1957, 23); | ||
| + | // Падати, опускатися на щось, у щось, звичайно видаючи певний звук. Ляпали карти грачів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 147); Ляпає мокрий лапатий сніг (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 14). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех., чим, по чому. Ударяти, бити чим-небудь по чомусь переважно еластичним або гладеньким, утворюючи короткі різкі звуки. Життя Лящам, Мов тим панам: Гуляють, ляпають хвостами... (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 97); Її вже двічі болюче вкусив комар, і тепер вона час від часу ляпала долонею по чолі (Микола Трублаїні, I, 1955, 62); Хтось пробіг по сінцях, ляпаючи босими ногами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 19). | ||
| + | Ляпати в долоні — аплодувати. Публіка у залі кричала, ляпала в долоні, вимагала видовища (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 105). | ||
| + | ♦ Ляпати вухами — не розуміти чого-небудь, не розбиратися в чомусь. | ||
| + | |||
| + | 3. перех. і неперех., перен., розм. Те саме, що Ляпати язиком. Еге, добродію! Йдіть спати, далеко ліпше зробите, ніж ляпати такі нісенітниці (Іван Франко, XVI, 1955, 185); Аниця хотіла говорити, та піп не дав.. — Не ляпай, Ти хоч кого, то переговорила би: масненька ти на язик. Пам'ятай же, щоби-сь відробила (Лесь Мартович, Тв., 1954, 41); Він ходив.. і ляпав скрізь, що сам бачив, як Юрко там шпурляв стільцями в панів (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 386). | ||
| + | ♦ Ляпати язиком — говорити щось недоречне, нерозумне. [Зіна:] Я так не люблю, не терплю тих, що надто язиком ляпають (Олександр Корнійчук, II, 1955, 101). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Робити що-небудь невміло, неохайно. | ||
| + | . | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Ляпота́, ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ляпота.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ляпота2.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| V8nov2WSgw4}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 11:10, 15 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЯПАТИ, аю, аєш, недок.
1. неперех. Падати краплями. Цокав на стіні годинник, ляпав у шибки дощ (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 123); // Ронити краплі на що-небудь. Перо ляпало на стіл, на папір (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 164); // безос. Блідий Петрик та Докійка шматочок під ложку, щоб не ляпало, сьорб, хліба вкусить обережно, щоб не кришити (Андрій Головко, II, 1957, 23); // Падати, опускатися на щось, у щось, звичайно видаючи певний звук. Ляпали карти грачів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 147); Ляпає мокрий лапатий сніг (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 14).
2. неперех., чим, по чому. Ударяти, бити чим-небудь по чомусь переважно еластичним або гладеньким, утворюючи короткі різкі звуки. Життя Лящам, Мов тим панам: Гуляють, ляпають хвостами... (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 97); Її вже двічі болюче вкусив комар, і тепер вона час від часу ляпала долонею по чолі (Микола Трублаїні, I, 1955, 62); Хтось пробіг по сінцях, ляпаючи босими ногами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 19).
Ляпати в долоні — аплодувати. Публіка у залі кричала, ляпала в долоні, вимагала видовища (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 105).
♦ Ляпати вухами — не розуміти чого-небудь, не розбиратися в чомусь.
3. перех. і неперех., перен., розм. Те саме, що Ляпати язиком. Еге, добродію! Йдіть спати, далеко ліпше зробите, ніж ляпати такі нісенітниці (Іван Франко, XVI, 1955, 185); Аниця хотіла говорити, та піп не дав.. — Не ляпай, Ти хоч кого, то переговорила би: масненька ти на язик. Пам'ятай же, щоби-сь відробила (Лесь Мартович, Тв., 1954, 41); Він ходив.. і ляпав скрізь, що сам бачив, як Юрко там шпурляв стільцями в панів (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 386). ♦ Ляпати язиком — говорити щось недоречне, нерозумне. [Зіна:] Я так не люблю, не терплю тих, що надто язиком ляпають (Олександр Корнійчук, II, 1955, 101).
4. перен. Робити що-небудь невміло, неохайно. .
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Ляпота́, ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
Ілюстрації
|
|
Медіа
