Відмінності між версіями «Багатирь»

Версія за 17:23, 19 листопада 2017

Словник Грінченка

Багатирь, -ря, м.

1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. II. 21. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! МВ. І. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл.

2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору... Котл. Ен.

Тлумачення у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах

http://sum.in.ua/

Багатир, я, чол., розм. Те саме, що багач. Той, хто має багатство. Багата людина, багатій.

1. Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 173)

2. Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 71)

3. [Робітники:] — От яке наше життя! — От до чого доводять нас багатирі! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 81).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання