Відмінності між версіями «Білозір»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
БІЛОЗІР 2, зора, чол., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця. Місяцю-білозору, зайди за комору (Словник Грінченка).
 
БІЛОЗІР 2, зора, чол., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця. Місяцю-білозору, зайди за комору (Словник Грінченка).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
bilozir191117jpg| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
<gallery>
 +
Файл:bilozir191117.jpg|
 +
 
 +
 
 +
</gallery>
 +
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|XmcGYtlhcd0}}
 
{{#ev:youtube|XmcGYtlhcd0}}

Версія за 19:07, 19 листопада 2017

Словник Грінченка

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.

Сучасні словники

БІЛОЗІР 1, зору, чол. (Parnassia). Багаторічна трав'яниста рослина з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний. БІЛОЗІР 2, зора, чол., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця. Місяцю-білозору, зайди за комору (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 66.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 183.