Відмінності між версіями «Увалюватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Увалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''ували́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Проваливаться, провалиться. Чуб. V. 1109. ''Ой не ходи по льоду, бо й увалишся. ''Мил. 100.  
+
'''Увалюватися, -лююся, -єшся, '''сов. в. '''ували́тися, -лю́ся, -лишся ''''' - Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.).
[[Категорія:Ув]]
+
 
+
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''1.''' ''' Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.), провалюватися через неміцний покрив чого-небудь.'''''Ой не ходи по льоду, бо увалишся'' (Павло Чубинський, V, 1874, 200); ''Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди'' (Іван Котляревський, I, 1952, 127);'' Ішов [старий] якось із шинку та й увалився в глинище.'' (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 185).
==Ілюстрації==
+
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
'''2. Заглиблюватися, западати.''''' На кістлявих її плечах сіріє сорочка, широка-широка, мов не на неї шита; шия жовта, як у мертвяка.., щоки усередину увалилися, жовтим воском узялися'' (Панас Мирний, III, 1954, 17); ''І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці'' (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 451).
|- valign="top"
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
''' 3. розм. Заходити куди-небудь важкою ходою, незграбно, здіймаючи шум і т. ін.''' А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 121); Він не ввійшов, а ввалився в кімнату й сів, важко відсапуючись (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 133);
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
'''4.  Заходити, вбігати юрбою, великою групою.''' ''До кімнати ввалюється натовп.'' (Юрій Яновський, IV, 1959, 30); ''Нарешті хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата'' (Андрій Головко, II, 1957, 44);  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
+
'''5. Навально вдиратися великими полчищами на чужу територію.''''' Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей ''(Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53).
 +
- [[http://sum.in.ua/s/vvaljuvatysja  Академічний тлумачний словник]]
 +
 
  
==Медіа==
+
==Іншими мовами==
 +
Увалюватися -ува́ливаться (рос.) -[[https://polytechnic_uk_ru.academic.ru/79501 Українсько-російський політехнійчий словник]]
  
==Див. також==
+
Увалюватися -sink (анг.) - [[http://www.m-translate.com.ua/en-uk/word-sink-translation 1]]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:28, 18 листопада 2017

Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся - Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.).

Сучасні словники

1. Падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.), провалюватися через неміцний покрив чого-небудь.Ой не ходи по льоду, бо увалишся (Павло Чубинський, V, 1874, 200); Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Іван Котляревський, I, 1952, 127); Ішов [старий] якось із шинку та й увалився в глинище. (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 185).

2. Заглиблюватися, западати. На кістлявих її плечах сіріє сорочка, широка-широка, мов не на неї шита; шия жовта, як у мертвяка.., щоки усередину увалилися, жовтим воском узялися (Панас Мирний, III, 1954, 17); І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 451).

3. розм. Заходити куди-небудь важкою ходою, незграбно, здіймаючи шум і т. ін. А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Іван Котляревський, I, 1952, 121); Він не ввійшов, а ввалився в кімнату й сів, важко відсапуючись (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 133);

4. Заходити, вбігати юрбою, великою групою. До кімнати ввалюється натовп. (Юрій Яновський, IV, 1959, 30); Нарешті хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (Андрій Головко, II, 1957, 44);

5. Навально вдиратися великими полчищами на чужу територію. Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53).

- [Академічний тлумачний словник]


Іншими мовами

Увалюватися -ува́ливаться (рос.) -[Українсько-російський політехнійчий словник]

Увалюватися -sink (анг.) - [1]

Джерела та література