Відмінності між версіями «Тнути»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | 1. перех. Різати, рубати. Не раз зимою, як у полі Нема роботи, а в стодолі Все зроблено і ліс не тнуть — Щоб панщини не дарувати, Він [пан] каже було лід орати (Іван Франко, X, 1954, 272); Свідома воля й організована загальна погодженість [життя]! Інакше не варилася б сталь, блюмінги не м'яли б кількасотпудових виливанців [зливків] і ножиці не тяли б їх, як паперові бинди (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 19); | ||
+ | // Те саме, що косити 1. — Було тобі брати остреньку косу, В чистім полі траву тяти! (Павло Чубинський, V, 1874, 1058); Десь за вибалком, в ярузі, продзвеніли вудила: чи запасся кінь у лузі, чи коса траву тяла... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 107). | ||
+ | 2. перех. і неперех. Бити, вдаряти. Що ти так тнеш коні? (Словник Грінченка); Іван тяв перший, просто в чоло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); | ||
+ | // неперех., перен. Грати на якому-небудь музичному інструменті швидко, запально. На призьбі ж сиділи й троїсті музики та й тяли з усієї сили до танцю (Борис Грінченко, II, 1963, 379); | ||
+ | // неперех. Бити по чомусь, подаючи якісь сигнали. У бубни мідні тнуть, засурмили війська (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 363). | ||
+ | 3. перех. і неперех. Жалити, кусати (про бджіл, комарів і т. ін.). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 15:32, 18 листопада 2017
Тнути, тну, тнеш, гл. = Тяти. Косарі тнуть. Грин. ІІІ. 366. Музика тне. Шевч. Тнуть косарі. Грин. III. 128.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. перех. Різати, рубати. Не раз зимою, як у полі Нема роботи, а в стодолі Все зроблено і ліс не тнуть — Щоб панщини не дарувати, Він [пан] каже було лід орати (Іван Франко, X, 1954, 272); Свідома воля й організована загальна погодженість [життя]! Інакше не варилася б сталь, блюмінги не м'яли б кількасотпудових виливанців [зливків] і ножиці не тяли б їх, як паперові бинди (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 19); // Те саме, що косити 1. — Було тобі брати остреньку косу, В чистім полі траву тяти! (Павло Чубинський, V, 1874, 1058); Десь за вибалком, в ярузі, продзвеніли вудила: чи запасся кінь у лузі, чи коса траву тяла... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 107). 2. перех. і неперех. Бити, вдаряти. Що ти так тнеш коні? (Словник Грінченка); Іван тяв перший, просто в чоло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343); // неперех., перен. Грати на якому-небудь музичному інструменті швидко, запально. На призьбі ж сиділи й троїсті музики та й тяли з усієї сили до танцю (Борис Грінченко, II, 1963, 379); // неперех. Бити по чомусь, подаючи якісь сигнали. У бубни мідні тнуть, засурмили війська (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 363). 3. перех. і неперех. Жалити, кусати (про бджіл, комарів і т. ін.).