Відмінності між версіями «Зорина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== <big>Тлумачення у сучасних словниках</big> == | == <big>Тлумачення у сучасних словниках</big> == | ||
| + | === Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11) === | ||
| + | [http://Одинадцятитомний%20«Словник%20української%20мови»%20(або%20СУМ-11) http://sum.in.ua/] | ||
| + | |||
| + | 1. ЗОРИ́НА, и, жін., рідко. Те саме, що зоря 1. Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... — А все нема, нема зорини! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); Щастя й біль єднаєш воєдино, Так, як сонце й гілку молоду, Дай же, дай, любов моя, зорино, Світ пройти, як стежечку в саду! (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 84). | ||
== <big>Ілюстрації</big> == | == <big>Ілюстрації</big> == | ||
Версія за 13:14, 17 листопада 2017
Зори́на, -ни, ж. Звѣзда. Ум. Зори́нка, зори́ночка. А мила сидить як свіча горить, а дитиночка як зориночка. Грин. III. 365.
Зміст
Тлумачення у сучасних словниках
Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11)
1. ЗОРИ́НА, и, жін., рідко. Те саме, що зоря 1. Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... — А все нема, нема зорини! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); Щастя й біль єднаєш воєдино, Так, як сонце й гілку молоду, Дай же, дай, любов моя, зорино, Світ пройти, як стежечку в саду! (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 84).
