Відмінності між версіями «Псюка»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Псюка, -ки, '''''ж. ''Собака. <br /> | '''Псюка, -ки, '''''ж. ''Собака. <br /> | ||
'''ПСЮ́КА''', и, чол. і жін. Збільш.-зневажл. до пес. ''І я гнівався на них, немов пес мені ковбасу з’їв, а я до того ж ніяк не знайду дрюка, щоб ударити ненажерливого псюку.[http://www.e-reading.club/bookreader.php/1041570/Gucalo_-_Pozicheniy_cholovik.html Євген Гуцало. Позичений чоловік] (Номис, 1864, № 9771)'' <br /> | '''ПСЮ́КА''', и, чол. і жін. Збільш.-зневажл. до пес. ''І я гнівався на них, немов пес мені ковбасу з’їв, а я до того ж ніяк не знайду дрюка, щоб ударити ненажерливого псюку.[http://www.e-reading.club/bookreader.php/1041570/Gucalo_-_Pozicheniy_cholovik.html Євген Гуцало. Позичений чоловік] (Номис, 1864, № 9771)'' <br /> | ||
| + | |||
| + | Прислів’я та приказки про собаку | ||
| + | Свої собаки поїлися (Зін., 245). | ||
| + | |||
| + | Свої собаки покусаються та й перестануть (Ном., 163; ІМФЕ, 1-5, 461,168); | ||
| + | |||
| + | Сердита собака — вовкові користь (Ільк., 84; Ном., 66; Висл., 333; Фр., III, 1, 84; Укр. пр., 1936, 84; 1963, 347).— Рос.: Даль, 130; біл.: Гр., 2. 257. | ||
| + | |||
| + | Ситий собака не нудьгує (ІМФЕ, 14-3, 282, 32). | ||
| + | |||
| + | Скажена собака і хазяїна кусає (Укр. пр., 1955, 219); | ||
| + | |||
| + | Скажений пес і хазяїна кусає (ІМФЕ, 14-3, 211, 181); | ||
| + | |||
| + | Скажений пес і на свого господаря кидається (Вік живи, 24). | ||
| + | |||
| + | Скаженому псові вступайся з дороги (Ком., 69; Укр. пр., 1936, 2Т8; 1963, 348); …уступи з дороги (Укр. пр., 1955, 253). | ||
| + | |||
| + | Славні бубни за горами, а прийдеш ближче — собача шкура (ВНС, 25; Шиш.-Іл., 68; Укр. пр., 1963, 362). | ||
| + | |||
| + | Собака від хліба не втече (Чуб., 279). | ||
| + | |||
| + | Собака бреше, а кінь іде (ІМФЕ, 14-3, 386, 518); | ||
| + | Собака гавка, і мажі йдуть (Н. ск., 1971, 106; ІМФЕ, 1-5, 461, 102); | ||
| + | Собака лає, та ніхто не зважає (Н. н., Вол.).— Рос.: Снег., 378; Рибн., 131; Жуков, 432; біл.: Рапан., 153; Гр., 2, 387. | ||
| + | |||
| + | Собака гавкне — хазяїн вірить (ІМФЕ, 14-3, 16, 31). | ||
| + | |||
| + | Собака жайворонка ловив та й господаря згубив (Ном., 278; Укр. пр., 1936, 257; 1963, 268). | ||
| + | |||
| + | Собака нюхом чує, де стерво лежить (Укр. пр., 1963, 366). | ||
| + | |||
| + | Собака собаки не мине (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 517). | ||
| + | Свої собаки погризуться і полижуться (Укр. пр., 1963, 652). | ||
| + | |||
[[Файл:Cj,frf.jpg|Собака]] | [[Файл:Cj,frf.jpg|Собака]] | ||
[[Категорія:Пс]] | [[Категорія:Пс]] | ||
Версія за 22:53, 16 листопада 2018
Історичне тлумачення
Псюка, -ки, ж. Собака.
ПСЮ́КА, и, чол. і жін. Збільш.-зневажл. до пес. І я гнівався на них, немов пес мені ковбасу з’їв, а я до того ж ніяк не знайду дрюка, щоб ударити ненажерливого псюку.Євген Гуцало. Позичений чоловік (Номис, 1864, № 9771)
Прислів’я та приказки про собаку Свої собаки поїлися (Зін., 245).
Свої собаки покусаються та й перестануть (Ном., 163; ІМФЕ, 1-5, 461,168);
Сердита собака — вовкові користь (Ільк., 84; Ном., 66; Висл., 333; Фр., III, 1, 84; Укр. пр., 1936, 84; 1963, 347).— Рос.: Даль, 130; біл.: Гр., 2. 257.
Ситий собака не нудьгує (ІМФЕ, 14-3, 282, 32).
Скажена собака і хазяїна кусає (Укр. пр., 1955, 219);
Скажений пес і хазяїна кусає (ІМФЕ, 14-3, 211, 181);
Скажений пес і на свого господаря кидається (Вік живи, 24).
Скаженому псові вступайся з дороги (Ком., 69; Укр. пр., 1936, 2Т8; 1963, 348); …уступи з дороги (Укр. пр., 1955, 253).
Славні бубни за горами, а прийдеш ближче — собача шкура (ВНС, 25; Шиш.-Іл., 68; Укр. пр., 1963, 362).
Собака від хліба не втече (Чуб., 279).
Собака бреше, а кінь іде (ІМФЕ, 14-3, 386, 518); Собака гавка, і мажі йдуть (Н. ск., 1971, 106; ІМФЕ, 1-5, 461, 102); Собака лає, та ніхто не зважає (Н. н., Вол.).— Рос.: Снег., 378; Рибн., 131; Жуков, 432; біл.: Рапан., 153; Гр., 2, 387.
Собака гавкне — хазяїн вірить (ІМФЕ, 14-3, 16, 31).
Собака жайворонка ловив та й господаря згубив (Ном., 278; Укр. пр., 1936, 257; 1963, 268).
Собака нюхом чує, де стерво лежить (Укр. пр., 1963, 366).
Собака собаки не мине (Ном., 81; Укр. пр., 1963, 517). Свої собаки погризуться і полижуться (Укр. пр., 1963, 652).
