Відмінності між версіями «Мальовний»
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
− | + | [[Файл: мальовнчість.jpg|міні]] | |
+ | |||
+ | ''Сучасні словники'' | ||
+ | 1. Який милує око; гарний, привабливий, красивий. Розкішні западини та долинки, мальовничі тераси пишались, ніби закидані й застелені чудовими садками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12); Мимохіть озирнешся, і мальовнича картина прикує тебе до місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Мальовниче, прекрасне Поділля, яке Леся Українка називала окрасою України, лежить між Дністром і Бугом (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 242); | ||
+ | // Який привертає увагу яскравістю барв, виразністю рухів і т. ін.; гідний бути намальованим. Гвардійці в своїх мальовничих мундирах, реміснича челядь у полотняних куртках і фартухах, з засуканими рукавами стояли в рядах, із зброєю в руці (Іван Франко, VI, 1951, 156); Спали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті (Олександр Довженко, I, 1958, 242). | ||
+ | 2. перен. Образний, виразний (про мову, стиль і т. ін.). Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара —.. про лаконічну й точну, мальовничу й музикальну мову письменника, що переливається різними стилістичними барвами (Про багатство літератури, 1959, 171); Типовим художнім прийомом героїчних та пригодницьких казок є привілля розповіді й мальовнича описовість подій (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 34). | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5 | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/maljovnychyj | ||
+ | |||
+ | [[Файл: мальовничий.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл: мальовний.jpg|міні]] |
Версія за 20:18, 15 листопада 2017
Мальовни́й и мальовничий, -а, -е. Живописный. Леонид глянув з човна на ту мальовничу группу і осміхнувся. Левиц. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231).Сучасні словники 1. Який милує око; гарний, привабливий, красивий. Розкішні западини та долинки, мальовничі тераси пишались, ніби закидані й застелені чудовими садками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12); Мимохіть озирнешся, і мальовнича картина прикує тебе до місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44); Мальовниче, прекрасне Поділля, яке Леся Українка називала окрасою України, лежить між Дністром і Бугом (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 242); // Який привертає увагу яскравістю барв, виразністю рухів і т. ін.; гідний бути намальованим. Гвардійці в своїх мальовничих мундирах, реміснича челядь у полотняних куртках і фартухах, з засуканими рукавами стояли в рядах, із зброєю в руці (Іван Франко, VI, 1951, 156); Спали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті (Олександр Довженко, I, 1958, 242). 2. перен. Образний, виразний (про мову, стиль і т. ін.). Можна багато писати про художню принадність першої великої удачі Гончара —.. про лаконічну й точну, мальовничу й музикальну мову письменника, що переливається різними стилістичними барвами (Про багатство літератури, 1959, 171); Типовим художнім прийомом героїчних та пригодницьких казок є привілля розповіді й мальовнича описовість подій (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 34).
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.